Провадження НАБУ: навіщо Запорізька обласна лікарня оскаржує довідки Держаудитслужби

Автор: Вадим Валько -

Провадження НАБУ: навіщо Запорізька обласна лікарня оскаржує довідки Держаудитслужби

5 квітня 2018 року Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Держаужитслужби через залучення працівника в якості спеціаліста у одному із кримінальних проваджень НАБУ. Ідеться про справу щодо розтрати коштів під час “закупівлі швидких” для потреб Запорізької обласної клінічної лікарні.

За версією слідства, у 2012 році екс-заступник Запорізької ОДА (нині головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні) Ігор Шишка разом із начальницею відділу матеріально-технічного забезпечення Запорізької обласної клінічної лікарні Неонілою Добрицею і екс-директором «Лазу» Олександром Строгановим організував проведення незаконної процедури закупівлі “швидких” за рахунок субвенції з державного бюджету.

Таким чином комунальна лікарня придбала за бюджетні кошти 26 автівок, але їхня комплектація не відповідала вимогам стандартів України. Експлуатація цих машин за прямим призначенням була неможливою. За підрахунками слідства, це завдало державі збитків на 13 млн грн.

Хронологія розслідування і розгляду кримінального провадження

У липні 2016 року НАБУ розпочало розслідування цих фактів. У червні 2017 року головний державний інспектор Держаудитслужби (ДАСУ) як залучений спеціаліст взяв участь у перевірці дотримання законодавства Запорізькою ОДА та Запорізькою обласною клінічною лікарнею. Ця перевірка виявила низку порушень під час проведення закупівельних процедур, про що свідчить відповідна довідка.

У серпні 2017 року головному лікарю Запорізької клінічної лікарні було повідомлено про підозру у зловживанні владою або службовим становищем та службовій підробці. У жовтні підозрюваним та їхнім захисникам відкрито доступ до матеріалів досудового розслідування. 06 березня 2018 року САП скерувала обвинувальний акт до Комунарського районного суду м.Запоріжжя.

Хронологія розгляду адміністративних позовів

20 листопада 2017 року головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні звернувся до суду з позовною заявою про визнання інформації, яка викладена у довідці ДАСУ, недостовірною.

15 лютого 2018 року Комунарський районний суд Запоріжжя (головуючий суддя Фунжий О.А.) відмовив у задоволені позову про визнання інформації недостовірною.

Підстава: відсутність поширення недостовірної інформації як юридичної складової правопорушення, оскільки направлення інформації до правоохоронного органу в рамках кримінального провадження не є поширенням відомостей у розумінні положень ст. 277 ЦК України.

Одночасно суд в мотивувальній частині рішення вказав, що інформація, викладена головним державним фінансовим інспектором у довідці від 19 червня 2017 р., є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності та документам, наданим спеціалісту на дослідження.

Згідно з Єдиним державним реєстром, рішення набуло чинності 27 березня 2018 року. Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала апеляцію. Її розгляд призначено на 24 липня 2018 року.

Керівник САП Назар Холодницький у заяві про вступ прокурора САП у справу зазначив, що факт вчинення головним лікарем Запорізької обласної клінічної лікарні тяжкого корупційного злочину в ході слідства, серед іншого, засвідчено вказаною довідкою, складеною головним державним інспектором Державної аудиторської служби України.

24 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов інший позов від Запорізької обласної клінічної лікарні до Державної аудиторської служби України.

Спершу у позові комунальна установа просила суд:

  • визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача щодо відображення неправомірних висновків у довідці, складеній в рамках кримінального провадження;
  • визнати дії відповідача щодо прийняття рішення стосовно виділення працівника в якості спеціаліста протиправними;
  • зобов'язати Державну аудиторську службу України негайно відкликати довідку від 19.06.2017 без номеру, складену головним державним фінансовим інспектором Державної аудиторської служби України.

Пізніше, під час розгляду справи, позивач зменшив свої вимоги та просив суд визнати протиправними дії Держаудитслужби щодо виділення працівника в якості спеціаліста за результатами розгляду звернення старшого групи прокурорів САП. Свої вимоги представник Запорізької обласної клінічної лікарні обґрунтовував тим, що залучення працівника було здійснено всупереч вимогам Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та Порядку взаємодії між органами ДКРС та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України (далі – Порядок взаємодії).

З пояснень представника Держаудитслужби суд встановив, що відповідач дійсно не ухвалював будь-яких рішень у формі наказу про виділення чи відрядження свого працівника для проведення перевірки лікарні, а так само направлень на проведення перевірки. Пояснень з приводу того, яким чином була визначений конкретний працівник для проведення перевірки, представник відповідача суду не надав.

Представник САП як третя особа заперечував проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначивши, що оскаржувані дії були вчинені Держаудитслужбою на виконання законної вимоги прокурора.

У межах кримінального провадження проводилась не перевірка, а була надана допомога слідству. Залучення спеціаліста відбувалося з метою перевірки додержання вимог чинного законодавства при проведенні закупівельних процедур, забезпечення кримінального провадження, проведення повного, всебічного досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Залучаючи компетентного спеціаліста ДАСУ, САП керувалася ст.ст. 36, 71, 93 КПК України та положеннями Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”. Також представник САП стверджував, що вимоги Порядку взаємодії не поширюються на лист прокурора від 01.06.2017, в якому САП просила виділити компетентного спеціаліста для проведення відповідної перевірки та лист Держаудитслужби від 06.06.2017, у якій повідомлялося про виділення спеціаліста для участі у перевірці. А спірні правовідносини можуть бути розглянуті лише під час судового провадження при розгляді кримінального провадження.

Суд встановив, що звернення САП, на підставі якого ДАСУ вчинені оскаржувані дії, підписано старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні. Цей лист підписала особа, яка в значенні “Порядку взаємодії” не є керівником правоохоронного органу. Крім того, цей лист не відповідає вимогам п. 3.2 Порядку взаємодії щодо зазначення: дати, з якої необхідно буде залучити спеціаліста до проведення перевірки, та на який термін; питань, на які спеціалісту необхідно буде надати відповідь.

Суд дійшов висновку про порушення ДАСУ приписів Порядку взаємодії та вчинення цих дій поза межами повноважень, наданих Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, та всупереч вимогам ст. 19 Конституції України.

Також суд визнав, що оскаржувані дії ДАСУ та довідка від 19.06.2017, частина інформації в якій є недостовірною (згідно з рішенням Комунарського районного суду), – безпосередньо стосуються прав та інтересів Запорізької обласної клінічної лікарні, оскільки на підставі цієї довідки ДАСУ може скласти протокол про порушення бюджетного законодавства, на підставі якого можна застосувати відповідні заходи впливу.

На основі цих висновків суд визнав протиправними дії Держаудитслужби щодо виділення працівника в якості спеціаліста за результатами розгляду звернення Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні.

16 травня САП та ДАСУ подали апеляційні скарги на вказане рішення Запорізького окружного адміністративного суду.

Секретаріат Ради громадського контролю НАБУ стежитиме за перебігом цієї справи.

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.