Рішення судів як доказ. Навіщо фігурантам справ НАБУ суди некримінальних юрисдикцій?

Автор: Вадим Валько -

Рішення судів як доказ. Навіщо фігурантам справ НАБУ суди некримінальних юрисдикцій?

Останнім часом стало помітною практика, коли щодо справ, досудове розслідування в яких ведуть (або вже завершили) детективи НАБУ, з’являються пов’язані рішення судів у цивільних чи адміністративних справах. Ці рішення встановлюють факти, що мають значення для кримінальних проваджень.

Судове рішення суду іншої юрисдикції має преюдиційне значення для розгляду кримінального провадження у суді лише у разі, якщо воно набуло законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод. Але використання таких судових рішень і фактів, які ними встановлені, в рамках кримінального провадження можуть мати значний вплив на результати розгляду всієї справи у суді.

 

Приклади таких судових справ

 

Справа екс-прокурора сил АТО Кулика щодо встановлення факту спільного проживання однією сім’єю та визнання майна таким, що набуте у спільну сумісну власність.

7 жовтня 2016 року НАБУ завершило досудове розслідування за фактом незаконного збагачення військового прокурора сил АТО та надало матеріали кримінального провадження стороні захисту для ознайомлення. 21 жовтня 2016 року детективи НАБУ та прокурори САП вручили Військовому прокурору сил АТО обвинувальний акт, справу передано до суду.

Хронологія ключових подій розслідування.

Рішення суду. 27 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильєвої Н.П., розглянувши цивільну справу за позовом Костянтина Геннадійовича Кулика до Ірини Віталіївни Німець (ймовірної співмешканки екс-прокурора), вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог. Таким чином судове рішення фактично встановило відсутність факту спільного проживання однією сім’єю та належності набутого майна до спільної сумісної власності.

Кулик у судовому засіданні не надав доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Він не зміг навіть пояснити, в чому полягає його проживання з відповідачем однією сім’єю. Суд встановив, що Кулик не мешкав разом з Іриною Німець з червня 2011 року по жовтень 2014 року. Оскільки майно, яке фігурує у згаданому вище кримінальному провадженні, відповідач придбав 10 липня 2015 році та 30 листопада 2015 року, суд вказав, що навіть з позову вбачається, що вони не мешкали однією сім’єю під час придбання вказаного майна, а отже, воно фактично не може бути об’єктом спільної сумісної власності відповідно до вимог глави 8 СК України. Суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню як не доведені. Згідно з даними порталу “Судова влада”, апеляцію екс-прокурор на вказане рішення не подавав.

Що цікаво, Килик застосував тактику подачі декількох аналогічних позовів, що може свідчити про бажання потрапити на розгляд до "потрібного" судді. Як наслідок, крім судді Васильєвої Н.П., яка і розглядала справу, позови потрапили також до суддів Юлії Фаркош та Віталія Писанця. 18.10.2016 від Кулика до судді Фаркош надійшла заява про повернення позовної заяви, а по справі, яка потрапила до судді Писанця, Куликом було подано заяву про залишення позову без розгляду.

Ще одним показовим моментом цієї справи є те, що між датою надходження справи до суду(13.10.2016 року) і датою винесення кінцевого рішення (27.10.2016 року) пройшло всього 2 тижні, що для Печерського районного суду міста Києва є справжнім дивом у порівнянні із розглядом аналогічних справ.

Ризик. Оскільки вся справа ґрунтується на наявності в Кулика та Німець значної кількості грошових коштів та майна, законність підстав набуття яких, за версією слідства, не підтверджена належними доказами та які не відповідають рівню офіційно задекларованих доходів, використання у майбутньому такого рішення може ставити під сумнів пред’явлене обвинувачення в повному обсязі.

 

Справа екс-голови ДФС Насірова щодо встановлення повноваженьухвалювати рішення про розстрочення та/або відстрочення грошових зобов'язань/податкового боргу платників податків.

Справа Національного Бюро щодо екс-голови ДФС Насірова ґрунтується на тому, що топ-чиновник міг ухвалити низку рішень – щодо розстрочки податкового боргу кільком ТОВ-кам, які завдали державі збитків на суму близько 2 млрд грн.

Досудове розслідування за вказаними фактами НАБУ та САП розпочали у березні 2017 року. 28 липня 2017 року стороні захисту відкрито доступ до матеріалів справи. Підозрювані та їхні захисники ознайомлювалися з матеріалами розслідування понад три місяці.

10 листопада 2017 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скерували до суду складений детективами НАБУ обвинувальний акт. У разі визнання винуватості обвинувачених у суді їм загрожує покарання у вигляді позбавленням волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Схема участі ДФС у розкраданні коштів під час видобування та продажу газу за договорами спільної діяльності з ПАТ "Укргазвидобування".

Рішення суду. 23 листопада 2017 року Постановою окружного адміністративного суду було задоволено адміністративний позов Романа Насірова до ДФС. Цим рішенням головуючий суддя Аблов та судді-учасники колегії Смолій та Григорович встановили:

  • наявність повноважень у Насірова ухвалювати рішення про розстрочення та/або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків без обмежень у сумі та в межах одного бюджетного року;
  • відсутність повноважень у Насірова на здійснення аналізу фінансового стану платника податку, який звернувся із заявою про розстрочку та/або відстрочку грошового зобов'язання та/або податкового боргу;
  • відсутність повноважень у Насірова відмовляти в розстрочці та відстрочці за наявності висновку територіального органу ДФС та заяви платника податку про їх розстрочку та/або відстрочку з додатками.

Ризик. Фактично це рішення перекладає всю відповідальність за надання розстрочок компаніям Олександра Онищенка з голови ДФС на керівників місцевих державних податкових інспекцій. НАБУ і САП намагалися долучитися до розгляду позову Насірова до ДФС, однак судова колегія під головуванням Аблова їм у цьому відмовила.

Наразі оскарження цього рішення в апеляційному адмінсуді призупинено. Колегія суддів чекає на рішення Вищої ради правосуддя щодо висновку про наявність чи відсутність втручання НАБУ у роботу суду при розгляді позову у першій інстанції.

 

Справа “рюкзаків Авакова” щодо визнання законними проведення переговорної процедури закупівель рюкзаків та визначення переможців конкурсу.

За даними слідства, у 2015 році троє осіб організували закупівлю 5 тисяч рюкзаків для МВС за ціною, яка була суттєво вищою за середню ринкову. Товар, окрім того, що не був поставлений вчасно, ще й не відповідав вимогам міністерства (підтверджено висновками судової товарознавчої експертизи).

Як встановили детективи НАБУ, фірма-переможець торгів у 2014 році жодної господарської діяльності не здійснювала, не мала ані відповідного обладнання, ані працівників. У подальшому кошти, що надходили на її рахунки від МВС, були конвертовані в готівку через низку фіктивних підприємств.

Детективи НАБУ почали розсілудвання цих фактів здійснювали в березня 2016 року. У жовтні 2017 року трьох підозрюваних було затримано та повідомлено їм про підозру у розтраті бюджетних коштів. 4 квітня 2018 року стороні захисту було відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.

Хронологія ключових подій розслідування.

Рішення суду. 10 липня 2017 року Окружний адміністративний суд Києва у тому ж складі колегії, що й при розгляді адміністративного позову Насірова до ДФС (головуючий суддя Аблов, судді Смолій і Григорович), розглянув адміністративну справу за позовом ТОВ «Ібіс» до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій службових осіб МВС України під час проведення переговорної процедури закупівель рюкзаків (всього 6 тис. штук: 1 лот – 3 тис. штук, 3 лоти – по 1 тис. штук) і про скасування рішення Комітету з конкурсних торгів МВС в частині акцептування пропозиції обраних учасників і визначення їх переможцями цієї процедури закупівлі. Колегія суддів постановила відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову.

Позовні вимоги були обґрунтовані протиправністю дій посадових осіб МВС України під час проведення переговорної процедури закупівлі речового майна:

  • протоколах № 4 і 5 засідань Комітету з конкурсних торгів відсутній підпис учасника переговорів або його представника;
  • у складі пакету документів один із переможців торгів ТОВ «Дніпровенд» не надало підтвердження взяття юридичної особи на облік в органах податкової служби та пенсійного фонду; копії документу про реєстрацію платником ПДВ, балансу та звіту про результати фінансової діяльності за затвердженими формами 1 і 2;
  • протокольне рішення Комітету конкурсних торгів було в тому числі підписано особою, яка не є членом цього Комітету;
  • результати торгів не були оприлюднені на веб-порталі уповноваженого органу протягом 3-х днів із дати затвердження звіту про результати торгів.

Всі ці порушення були встановлені на підставі акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності МВС, складеного Державною фінансовою інспекцією України.

Суд дійшов висновку, що МВС як замовник закупівлі відповідних товарів правомірно провів спірну процедуру закупівлі товарів. При цьому, посилання позивача на виявлені ревізією окремі недоліки суд відхилив. Суд вирішив, що ці недоліки загалом не свідчать про допущення МВС/Комітетом з конкурсних торгів порушень, які вплинули на об'єктивність визначення переможців закупівлі. Відповідно суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для скасування проведеної переговорної процедури закупівлі в частині закупівлі рюкзаків. Згідно з інформацією порталу “Судова влада”, позивач не подавав апеляцію на це рішення.

Ризик. По суті, цим рішенням суд визнав законними як проведення переговорної процедури закупівель рюкзаків, так і визначення переможців конкурсу, що може ставити під сумнів перспективи судового розгляду обвинувального акту.

 

Справа “Трейд коммодіті” щодо розтрати коштів держбюджету під час закупівлі палива для Міністерства оборони України.

За версією слідства, на початку 2016 року комітет із конкурсних торгів Міноборони організував процедуру відкритих торгів на закупівлю рідинного палива. За результатом торгів комітет за 14 лотами затвердив до оплати пропозиції одного з учасників як найбільш економічно вигідні. Після того, як було поставлено близько 1/20 обумовленого обсягу, заступник міністра оборони та директор департаменту держзакупівель Міноборони спільно з переможцем торгів, уникаючи проведення повторної процедури закупівлі, укладають додаткові угоди, відповідно до яких вартість палива зростає на 10%.

Слідство встановило, що збільшення ціни було здійснено за відсутності документального підтвердження коливання цін на ринку, зміни кон’юнктури ринку та/або прийняття нормативно-правових актів, що впливають на формування рівня цін. Внаслідок цього на користь постачальника безпідставно та незаконно було перераховано бюджетні кошти на понад 149,3 млн грн.

Досудове розслідування за даними фактами НАБУ і САП розпочали у вересні 2016 року, а вже 11 жовтня 2017 року НАБУ та САП повідомили про підозру чотирьом посадовцям Міноборони, у тому числі і заступнику міністра.

Хронологія ключових подій розслідування.

Рішення суду. 14 березня 2018 року Окружний адміністративний суд Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О. і Кузьменка В.А., розглянув адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України (треті особи: ТОВ «ТрейдКоммодіті»; НАБУ; ТОВ «Геос-Груп»).

За результатами судового розгляду колегія суддів повністю задовольнила адміністративний позов і визнала протиправною та скасувала вимогу Державної аудиторської служби України на ім’я Міністерства оборони України «Щодо усунення порушень законодавства», в якій вказано про те, що за результатами перевірки державних закупівель Міністерства оборони України встановлено низку порушень, які призвели до матеріальної шкоди (збитків).

Міноборони у своєму позові вказував, що уникнення проведення повторної процедури закупівлі між Міноборони та ТОВ «Трейд Коммодіті» під час укладення додаткових угод щодо зміни ціни товару, повністю відповідало положенням законодавства. За твердженням позивача, це було необхідно зробити у зв'язку з коливанням ціни на ринку, що підтверджується листами ДП «Держзовнішінформ», та з метою недопущення зриву постачання палива для потреб Збройних Сил України в умовах проведення АТО.

Також пердставник Міноборони зазначив, що підставою для збільшення ціни за одиницю товару стала інформація зазначена в цінових довідках Дніпропетровської торгово-промислової палати та Державного підприємства «Держзовнішфнформ» щодо вартості відтермінування платежу на 30 банківських днів.

Суд визнав безпідставними посилання Державної аудиторської служби України на те, що вказані довідки не є належним докуметальним підтвердженням факту наявності коливання ціни товару на ринку, бо вони складені не за результатами проведення цінових і товарних експертиз та видані не Держстатом України. Колегія суддів зазначила: чинне законодавство не передбачає, що факт зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку має підтверджуватись винятково документами, складеними за результатами проведення цінової та товарної експертизи чи документами, виданим Держстатом України.

Крім того, посилання представників НАБУ на висновок експерта від 26.06.2017, який складений за результатами проведеної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні, також були не прийняті судом до уваги, оскільки під час проведення експертизи не було здійснено дослідження довідок Дніпропетровської торгівельно-промислової палати та ДП «Держзовнішінформ».

Ризик. Використання судового рішення у кримінальному провадженні, яким визнано протиправною та скасовано вимогу Державної аудиторської служби України на ім’я Міністерства оборони України, фактично може ставити питання про обґрунтованість пред’явленого обвинувачення.

 

Справа ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» щодо визнання недостовірною інформації, яка міститься в Аудиторському звіті.

15 вересня 2015 року Національна поліція зареєструвала кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовцями ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат». 8 червня 2016 року його було передано до НАБУ за підслідністю. 

Під час розслідування детективами було встановлено, що впродовж 2014-2015 років на модернізацію виробництва ЗТМК, відповідно до договору про заснування, компанія-співвласник «Tolexis Trading Limited» виділила 880 млн грн. Однак директор підприємства, зловживаючи службовим становищем та увійшовши у змову з групою осіб, вчинив розтрату більшої частини отриманих грошових коштів (492 млн грн), перерахувавши їх на користь третіх осіб.

23 вересня 2016 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП та у співпраці з управлінням Служби безпеки України у Запорізькій області затримали директора ТОВ «ЗТМК». 14 листопада 2016 року досудове розслідування у справі було завершено складенням обвинувального акту.

Хронологія розгляду справи.

Рішення суду. 25 липня 2017 року Заводський районний суд Запоріжжя у складі головуючого судді Мєркулової Л.О. повністю задовольнив цивільний позов Володимира Сивака до правонаступника Державної фінансової інспекції в Запорізькій області Східного офісу Держаудитслужби та інших осіб про визнання недостовірною інформації, яка міститься у аудиторському звіті, складеному за наслідком перевірки ТОВ “ЗТМК”. Крім цього, суд зобов’язав Східний офіс Держаудитслужби відкликати Аудиторський звіт.

Серед іншого, недостовірною було визнано таку інформацію зі звіту:

– «мети створення TOB «ЗТМК» в частині проведення модернізації виробництва шляхом впровадження сучасних прогресивних технологій, високопродуктивного обладнання і устаткування та введення в експлуатацію нових потужностей і виробництва високоякісної титанової продукції за рахунок залучення інвестицій Компанії «Tolexis Trading Limited» станом на 31.05.2015 не досягнуто»;

– «із загальної суми інвестицій, отриманих від компанії «Tolexis Trading Limited» в обсязі 110 млн. дол. США, фактично щонайменше 362,442 млн. грн. спрямовані ТОВ «ЗТМК» всупереч Договору про заснування ТОВ «ЗТМК», не на технічну модернізацію виробництва, а направлено на оплату енергоносіїв і сировини, направлено на погашення заборгованості ДП «ЗТМК», що виникла за кредитним договором».

На даний час Апеляційний суд Запорізької області розглядає апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на вказане рішення.

Ризик. Використання цього судового рішення у кримінальному провадженні може ставити питання про обґрунтованість висунутого обвинувачення.

 

Справа “Закупівлі швидких” щодо розтрати коштів під час закупівлі для потреб Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» автомобілів швидкої медичної допомоги.

За версією слідства, колишній заступник Запорізької ОДА (нині головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні) у змові із секретарем Запорізької обласної лікарні та керівником одного з підприємств у 2012 році організував проведення незаконної процедури закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги коштом субвенції з державного бюджету. Таким чином комунальна лікарня придбала за бюджетні кошти 26 “швидких”, комплектація яких не відповідала вимогам стандартів України. Експлуатація цих машин за прямим призначенням була неможливою. Внаслідок цих дій державі завдано збитків на 13 млн грн.

Розслідування наведених фактів детективи НАБУ розпочали у липні 2016 року. Про підозру у вчиненні злочину головному лікарю Запорізької клінічної лікарні повідомлено у серпні 2017 року. В жовтні 2017 року підозрюваним та їхнім захисникам відкрито доступ до матеріалів досудового розслідування, а 06 березня 2018 року справу скеровано до суду.

Судова справа. 24 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від Запорізької обласної клінічної лікарні Запорізької обласної ради до Державної аудиторської служби України.

У позові комунальна установа просить суд:

  • визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача щодо відображення неправомірних висновків у довідці, складеній в рамках кримінального провадження;
  • визнати дії відповідача щодо прийняття рішення стосовно виділення працівника в якості спеціаліста протиправними;
  • зобов'язати Державну аудиторську службу України негайно відкликати довідку від 19.06.2017 б/н, складену головним державним фінансовим інспектором Державної аудиторської служби України.

Згідно з даними судового реєстру у вказаній справі триває судовий розгляд та ще не винесено остаточного рішення, яке б набуло законної сили.

 

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.