Вироки у справах НАБУ та САП

Автор: Вадим Валько -

Вироки у справах НАБУ та САП

У звітах та на прес-конференціях нових антикорупційних органів часто можна зустріти цифру про кількість справ НАБУ-САП, які завершені ухваленням вироків на підставі угод про визнанням винуватості. Ми вирішили розібратися, кого і за що саме засудили за цими вироками та які ж покарання були призначені цим особам.

За результатами судового розгляду кримінальних проваджень, що розслідувалися детективами Національного антикорупційного бюро України, не ухвалено жодного виправдувального вироку. В той же час, згідно інформації НАБУ, із 166 кримінальних проваджень, в яких детективи Національного бюро завершили досудове розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт до суду, станом на 30 жовтня 2018 року судові рішення є вже у 35 справах. Причому вироки, пов’язані з позбавленням волі, було винесено лише у двох справах: трьох осіб засуджено до реального покарання.

У офіційній відповіді ГПУ на наш запит стосовно кількості кінцевих судових рішень у справах НАБУ-САП вказано, що станом на початок жовтня 2018 року  судами ухвалено 24 вироки, які набрали законної сили (з них: 23 вироки, якими затверджено угоди про визнання винуватості та ще в 1 випадку особі призначено покарання у вигляді позбавлення волі).  Крім того, за результатами розгляду обвинувальних актів прокурорів САП судами ухвалено 3 вироки, які на теперішній час ще не набули законної сили. Одним із цих вироків двом особам було призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Також за результатами розгляду справ судами було закрито 9 кримінальних проваджень:

  • 2 - на підставі ч.2 статті 255 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності за добровільне повідомлення про участь у злочинній організації та активне сприяння її розкриттю);

  • 5 - на підставі статті 49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності);

  • 1 - на підставі статті 45 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям);

  • 1 - на підставі п.5 ч.1 статті 284 КПК України (смерть обвинуваченого).


Кримінальні провадження, які закінчено винесенням вироків, пов’язаних з позбавленням волі


Щодо ймовірного отримання неправомірної вигоди суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області
 

Вирок:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/68061757      

Дата ухвалення: 01.08.2017.

Номер ЄРДР: 52016000000000075 від 15.03.2016.

Фабула:  3 листопада 2015 року, колишній ув’язнений Петровської виправної колонії № 24 (м. Петровське, яке підпорядковане м. Красний Луч - нині тимчасово окупована територія України) Руслан Жихаренко прибув до Сєвєродонецького міського суду Луганської області для участі у розгляді суддею Русланом Юхимуком подання прокуратури про визначення строку фактично не відбутої ним частини покарання за вироком цього суду від 15 березня 2012 року та надання дозволу органам внутрішніх справ на його етапування до Старобільського СІЗО. Там він зустрів свого знайомого, Ахмедова Аліхмана, який повідомив йому, про товариські стосунки із вказаним суддею. Крім того Аліхман сказав, що він може домовитися з ним щодо прийняття позитивного рішення, а саме про відмову в задоволенні зазначеного подання прокуратури у разі надання неправомірної вигоди, розмір якої він погодить із суддею додатково.

Цього ж дня, Аліхман зустрівся із суддею Юхимуком. Під час вказаної розмови було визначено, що розмір неправомірної вигоди повинен становити 2 тис доларів США, із яких 1 тис Аліхман залишить собі, а 1 тис надасть судді за прийняття відповідного рішення.

Повідомивши про ці умови колишньому ув’язненому, той на них погодився, але у зв’язку з відсутністю всієї суми грошей на момент розмови, попросив відстрочити термін її надання.  Крім того, під час розмови він повідомив, що згадану суму неправомірної вигоди зможе надати за рахунок коштів, отриманих від продажу автомобіля, на який накладено арешт у ході досудового розслідування у кримінальній справі за обвинуваченням його та інших осіб. Аліхман погодився, та висловив намір поговорити з цього приводу із суддею щодо прийняття рішення про зняття арешту із автомобіля.

В подальшому, під час зустрічі із суддею він повідомив, що без зняття арешту не можливо продати автомобіль, а отже, і надати суму неправомірної вигоди у повному обсязі. В ході цієї розмови було визначено, що розмір неправомірної вигоди за прийняття рішення про зняття арешту з автомобіля, також повинен становити 2 тис доларів США. Таким чином, згідно з обумовленою домовленістю загальна сума неправомірної вигоди повинна була становити 4 тис доларів США.

15 березня 2016 року детективи НАБУ зареєстрували кримінальне провадження за фактами отримання неправомірної вигоди за винесення ухвали про відмову у задоволенні подання прокуратури та винесення завідомо неправосудної ухвали про зняття арешту з транспортного засобу. Дії Ахмедова Аліхмана кваліфіковано як зловживання впливом за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Між прокурором САП та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої Ахмедов беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину та зобов’язався співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень по обвинуваченню судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, стосовно якого матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження за ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 375, ч.3 ст. 358 КК України шляхом надання відповідних правдивих викривальних показань.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1, 5 ст. 72 КК України засудженому було зараховано в строк відбування покарання термін знаходження під вартою з 16.12.2015 р. по 20.06.2017 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 р. день попереднього ув’язнення за день тримання під вартою. Оскільки на час винесення вироку Ахмедов Аліхман фактично відбув узгоджений сторонами строк покарання, тому суд звільнив обвинуваченого з-під варти в залі суду.


Щодо отримання неправомірної вигоди посадовцями СБУ
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71035757#

*Наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Дата ухвалення: 15.12.2017.

Номер ЄРДР: 42015160690000064 від 10.12.2015.

Фабула: За версією слідства, заступник начальника 2 відділу головного відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області підполковник Галкін та заступник начальника головного відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області полковник Іванов, вимагали у намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря Діодора (Васильчука) надати неправомірну вигоду в сумі 70 тис доларів США за невжиття заходів до ініціювання кримінального переслідування, нерозголошення компрометуючої інформації стосовно нього, якої фактично взагалі не існувало, та її знищення, а 13 грудня 2015 року одержали від Васильчука частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 50 тис доларів США. В судовому засіданні обвинувачені відмовилися від дачі показів, в порядку ст. 63 Конституції України. Судом під час розгляду справи не було встановлено обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинувачених.

За результатами розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах - знайшла своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для ухвалення обвинувального вироку. Суд також взяв до уваги, що розгляд вказаного кримінального провадження, викликав підвищений суспільний резонанс, підриває авторитет державних органів та довіру громадян до системи правоохоронних органів, представниками якої на момент вчинення злочину являлись обвинувачені, котрі зобов'язані як військовослужбовці, бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Призначене покарання полковнику Іванову:

  • позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності в дохід держави;

  • запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Обчислюючи термін відбування покарання з моменту його фактичного затримання, тобто з 13.12.2015 року. У строки відбування призначеного покарання зарахувати строк тримання під вартою з 13.12.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, до дня ухвалення вироку суду, тобто до 15.12.2017 року; визначити розмір застави у розмірі 136 тис грн;

  • Стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 2 584, 56 грн.

Призначене покарання підполковнику Галкіну:

  • позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності в дохід держави;

  • запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Обчислюючи термін відбування покарання з моменту його фактичного затримання, тобто з 13.12.2015 року. У строки відбування призначеного покарання зарахувати строк тримання під вартою з 13.12.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, до дня ухвалення вироку суду, тобто до 15.12.2017 року; визначити розмір застави у розмірі 128 тис грн;

  • Стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 2 584, 56 грн.

*На сьогодні вирок законної сили не набув. Прокурором, захисниками та обвинуваченими були подані апеляційні скарги, в яких апелянти вказують на те, що оскаржений вирок є необґрунтованим, невмотивованим, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права. Справа перебуває на розгляді апеляційного суду Одеської області та призначена до розгляду на 14:00 14 січня 2019 року.

Що цікаво: Згідно інформації, яка міститься у вироку Київського районного суду м. Одеси, вина обвинувачених підтверджується, в тому числі, показами допитаних в судовому засіданні свідків. Зокрема, показами допитаного у судовому засіданні священнослужителя Васильчука, який з 2004 року являється намісником Свято-Іверського Одеського чоловічого монастиря на посаді єпископа - вікарія Одеської єпархії УПЦ МП. Нижче наводимо цитату із його показань:

Також, Іванов зазначив, що є достатня кількість матеріалів для притягнення мене до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з переоформленням земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого використано нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина та за фактами продажу земельних ділянок та інших незаконних дій. Більше того,  у зв'язку із скрутним становищем в Україні, зібрати відповідні матеріали для притягнення до кримінальної відповідальності дуже легко, та влада не буде захищати осіб Української православної церкви Московського патріархату. Після такої бесіди Васильчук був шокований, не розумів, що йому робити, оскільки він являється добропорядною людиною та віруючим чоловіком, який живе по закону людському та Божому. Оговтавшись від шоку, він запитав у Іванова, що останній хоче, і що йому потрібно зробити. Той написав на аркуші паперу «500 000 $». Таким чином, він зрозумів, що якщо надасть Іванову вищезазначені грошові кошти, то ніякої кримінальної справи та подальшого переслідування, як його самого, так і церкви УПЦ МП не буде. Разом з тим, він пояснив Іванову, що такі грошові кошти відсутні, однак в нього є земельна ділянка у м. Одесі, більше нічого не має, ні грошей, ні нерухомості. На такій сумній ноті завершилася вказана зустріч".

"Наступного дня, тобто 23.11.2015 року вони зустрілися із Галкіним. В ході, вказаної зустрічі, він розповів йому про бесіду з Івановим а останній в свою чергу повідомив, що на теперішній час, із скрутним положенням у державі, беручи до уваги, що цією кримінальною справою займається центральний апарат СБУ, віднайти докази його провини для правоохоронного органу в якому працює Іванов, не є проблемою, а тому погрози Іванова, в разі відмови в передачі грошей, є реальними та відповідають дійсності. 30.11.2015 року на його номер телефону у програмі «Viber» прийшло повідомлення від Іванова, у якому останній питав його, що він вирішив стосовно кримінальної справи та щодо «вирішення» цього питання, так би мовити компромісу. Він злякався та нічого не відповів, а потім зустрівся зі своїм знайомим нотаріусом, точну дату та час не пам'ятає, так як минув значний проміжок часу, який повідомив, що з документами щодо земельної ділянки все добре, документи відповідають вимогам чинного законодавства, ніякого кримінального провадження не може існувати апріорі. Після вказаної зустрічі з нотаріусом, ще раз впевнившись, що не порушує закон, він зателефонував на гарячу лінію СБУ та повідомив, що співробітники СБУ вимагають у нього гроші, та погрожують якоюсь кримінальною справою. Далі, до нього в монастир приїхали слідчий, співробітники СБУ, яким він 10.12.2015 року, написав відповідну заяву на ім'я військового прокурора, у якій просив вжити заходів до розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності співробітників Служби безпеки України, які вимагають у нього грошові кошти у сумі 500 тис доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності за злочини, які він не вчиняв. Після початку кримінальної справи, він був обладнаний спеціальними технічними засобами для відео та аудіо фіксації, якими саме він не знає, оскільки не являється спеціалістом в цій галузі. В подальшому 12.12.2015 року о 15:00 год., в ході зустрічі між Івановим, що відбувалася біля Свято-Троїцького храму, Васильчук повідомив, що суми у 500 тис доларів США у нього не має, та він може розраховувати лише на 70 тис доларів США, однак на теперішній час в нього є 50 тис доларів США, а решту передасть пізніше, після продажу земельної ділянки, на що Іванов погодився. Потім, 13.12.2015 року, йому зателефонував Галкін та повідомив про місце та час зустрічі для передачі грошових коштів, а саме: в робочому кабінеті Свято-Іверського Одеського чоловічого монастиря біля 14:30 год. 13.12.2015 року. В подальшому, приблизно о 14:30 год., перебуваючи в приміщенні вищезазначеного робочого кабінету намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря, він передав Іванову грошові кошти у сумі 50 тис доларів США, які йому були надані співробітниками СБУ, також йому були надані спеціальні технічні засоби, в тому числі й мікрофон та замаскована відеокамера, для фіксації заходу, однак які саме він не пам'ятає, оскільки ніколи таким не займався. Після чого Іванова та Галкіна було затримано на гарячому співробітниками правоохоронних органів. В подальшому він надавав свої покази співробітниками правоохоронних органів стосовно обставин цієї справи, які є правдивими та достовірними. Крім цього, він також приймав участь у слідчих діях, пов'язаних з оглядом його мобільного телефону марки «Iphone», який він добровільно надав прокурору для огляду, в тому числі й програмного забезпечення «Viber», в якому він спілкувався за допомогою письмових повідомлень з обвинуваченими. Васильчук також зазначив, що ніколи сам не вчиняв кримінальних правопорушень та просить суд простити Іванова та Галкіна і суворо не карати”.


Кримінальні провадження, які закінчено винесенням вироків на підставі угод про визнання винуватості


Вироки у 2016 році


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59068854  

Дата ухвалення: 19.07.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000247 від 18.07.2016.

Фабула: Генеральний директор товарної біржі «Львівська універсальна» Василь Пігуляк протягом січня-жовтня 2014 року, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими учасникам злочинної організації, складав та видавав завідомо неправдиві офіційні документи - аукціонні свідоцтва, що підтверджували участь та перемогу низки підприємств у біржових торгах (які насправді біржою не організовувались та не проводились,) з продажу природного газу, видобутого ТОВ "Надра Геоцентр", ТОВ "Карпатнадраінвест" у межах договорів про спільну діяльність з підприємством державного сектора економіки - ПАТ "Укргазвидобування". У підготовчому судовому засіданні в розпорядження суду поступила угода про визнання винуватості, укладена між обвинуваченим та прокурором САП. Пігуляк в судовому засіданні підтримав угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч. 2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України. Його було звільнено з-під варти в залі суду.

Деталі “Газової справи”: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava

Призначене покарання:

  • штраф в розмірі 6 800 грн;

  • позбавлення волі на строк два роки (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік) з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, пов’язані з організацією та проведенням біржових торгів (аукціонів), на строк один рік, зі штрафом у розмірі 4 250 грн.

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Що цікаво: На вказаний вирок було подано апеляційні скарги захисниками інших фігурантів, щодо яких матеріали були виділені в окреме кримінальне провадження. Усі скарги судом було повернуто. Ще за однією скаргою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження. Подання касаційних скарг та заяв про перегляд рішення до Верховного Суду також успіху не мали.


Отримання неправомірної вигоди адвокатом-посередником
(справа луганської судді з нерухомістю в Іспанії)
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59291963  

Дата ухвалення: 27.07.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000042 від 17.02.2016.

Фабула: Адвокат Сергій Чернобай, який здійснював захист двох осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повідомив їм про те, що він міг би домовитися із працівниками прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області щодо можливості застосування покарання, що не передбачає реального позбавлення волі. При цьому адвокат уточнив, що вартість вирішення такого питання становитиме не менше 5 тис доларів США, а його послуги будуть коштувати ще 5 тис гривень. В кінці липня 2015 року адвокат звернувся до заступника прокурора міста Сєвєродонецька щодо призначення такого покарання та не оскарження вироку в апеляційному порядку. За версією слідства, 22 жовтня 2015 року заступник прокурора ймовірно одержав від Чернобая частину грошових коштів у розмірі 5 тис доларів США для себе та судді, яка повинна була винести судове рішення, при цьому обумовив, що ще 1 тис доларів США потрібно буде передати після набрання вироком законної сили. У підготовчому судовому засіданні в розпорядження суду поступила угода про визнання винуватості, укладена між обвинуваченим та прокурором САП, яку вони повністю підтримали та просили її затвердити. Захисник також висловила думку щодо доцільності затвердження угоди. Сума застави - 97 440 грн. повернута після набрання вироком суду законної сили.

Призначене покарання:

  • штраф у розмірі 25 500 грн;

Що цікаво: Заступник прокурора міста Сєвєродонецька та суддя, які ніби-то отримували неправомірну вигоду, подали апеляційні скарги на вказаний вирок, оскільки, на їхню думку, у цьому рішенні суд першої інстанції визнав установленим факт одержання ними неправомірної вигоди, хоч і не зазначив їхні прізвища безпосередньо у вироку. Апеляційний суд Луганської області вирішив апеляційні скарги повернути, оскільки, на думку суду, їх подали особи, які не мають на це процесуального права. Це рішення було оскаржено до касаційної інстанції. Касаційний суд скарги задовольнив, ухвали апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції при новому розгляді задовольнив частково скарги та постановив вирок Білокуракинського районного суду Луганської області щодо адвоката змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку вказівки про «тимчасового виконувача обов’язків прокурора Сєвєродонецька Луганської області» та «суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області», замінивши їх на вказівки про «іншу особу-1, особу-2, матеріали щодо яких розслідуються в окремому провадженні». В решті вирок залишено без змін. На сьогодні у цій справі відкрито касаційне провадження і вона перебуває у Верховному суді.


Замах на розтрату "Кіотських коштів"
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59401261   

Дата ухвалення: 03.08.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000251 від 22.07.2016.

Фабула: Андрій Слєпченко залучив двох осіб до злочинної організації, які виступали формальними керівниками підприємств, а також здійснив державну та нотаріальну перереєстрацію корпоративних прав. Метою діяльності злочинної організації було заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, використовуючи реквізити заздалегідь придбаних (перереєстрованих) фіктивних підприємств, які подали до Державного підприємства «Українські екологічні інвестиції» завідомо неправдиву пропозицію конкурсних торгів щодо капітального ремонту шляхом технічного переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED - технологій (замах на розтрату 480 мільйонів гривень, отриманих Україною згідно Кіотського протоколу). До суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором САП та обвинуваченим. Слєпченко повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Схема замаху на розтрату “Кіотських коштів”:

https://nabu.gov.ua/infographics/shema-zamahu-na-roztratu-kiotskih-koshtiv

Призначене покарання:

  • штраф у розмірі 17 000 грн.

Що цікаво: На вказаний вироку було подано апеляційну скаргу в інтересах особи, кримінальне провадження відносно якої за фактом замаху на розтрату Кіотських коштів, виділено в окреме провадження. Апеляційну скаргу адвоката було залишено без задоволення. В порядку ст.404 КПК України, у вироку було замінено прізвища інших фігурантів на слова «особи, кримінальне провадження відносно яких виділено в окреме провадження».


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59697155     

* перебуває на стадії апеляційного оскарження

Дата ухвалення: 08.08.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000257 від 26.07.2016.

Фабула: Ігор Копчук виконував роль виконавця у складі злочинної організації, яка за версією слідства, ймовірно була створена екс-нардепом Олександром Онищенком. Метою її діяльності було заволодіння грошовими коштами ПАТ «Укргазвидобування». На Копчука було покладено формальне представництво інтересів продавців природного газу, видобутого ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», під час продажу на товарній біржі «Львівська універсальна». Своїми умисними діями, які виразились в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину,, зловживанні повноваженнями, службовому підробленні, він вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч. 2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Деталі “Газової справи”: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava

Призначене покарання:

  • позбавлення волі на строк п'ять років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік) з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, пов'язані з організацією та проведенням біржових торгів (аукціонів), на строк один рік;

  • штраф у розмірі 6 800 грн.

  • на період іспитового строку на засудженого покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Що цікаво: На вказаний вирок було подано апеляційну скаргу в інтересах іншого фігуранта, щодо якого матеріали виділено в окреме провадження. Мотивом було те, що на думку захисника, затвердження угоди про визнання винуватості щодо Ігоря Копчука може створити преюдицію для подальшого визнання вини його підзахисного. Апеляційний суд вирішив апеляційну скаргу повернути, оскільки з кримінального провадження відносно Копчука неможливо встановити, яке відношення має цей фігурант до провадження, у вироку суду відсутні посилання на його прізвище, ім’я та по батькові, адвокат не обґрунтував, яким чином засудження Ігоря Копчука за інкриміновані йому злочини може створити преюдицію для визнання винним його підзахисного. Крім того, адвокат, відповідно до положень ст. 393 КПК України, не відноситься до осіб, які мають право подавати апеляційну скаргу. В подальшому Верховний суд скасував ухвалу про повернення апеляційної скарги і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На сьогодні справа перебуває в Апеляційному суді Львівської області.


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59659805      

Дата ухвалення: 12.08.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000273 від 14.06.2016.

Фабула: Микита Іванов,  будучи керівником Товарної біржі «Центр», впродовж 2014 - 2015 років, діючи у складі злочинної організації, створеної для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів,  яка за версією слідства, ймовірно була створена екс-нардепом Онищенком, зловживаючи своїми повноваженнями, вчинив службове підроблення з метою документального підтвердження проведення аукціонів з продажу природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності суб’єктів господарювання з ПАТ «Укргазвидобування», які фактично не відбувались. До суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором САП та обвинуваченим. В підготовчому судовому засіданні Іванов беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання. До набрання вироком законної сили йому було змінено запобіжний захід на особисте зобов'язання та звільнено з-під варти в залі суду.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі на строк п'ять років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 2 роки) з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, пов'язані з організацією та проведенням біржових торгів (аукціонів), на строк один рік та один місяць;

  • штраф у розмірі 6 800 грн. та штраф у розмірі 4 250 грн., кожне з яких виконувати самостійно;

  • на період іспитового строку на засудженого покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.

Що цікаво: На вказаний вирок було подано апеляційні скарги захисниками інших фігурантів, щодо яких матеріали були виділені в окреме кримінальне провадження.  Адвокати вказували, що вирок суду першої інстанції, яким встановлені фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень не тільки Іванова, а й інших осіб, які є підозрюваними у виділеному кримінальному провадженні, порушує гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, свободу та особисту недоторканість, а також порушує принцип презумпції невинуватості.  Ці скарги повернуто, оскільки на думку суду, вони були подані особами, які не мали на це права. Касаційне оскарження також не принесло результатів. 27 серпня 2018 року Микиту Іванова було звільнено від покарання у виді 5 років позбавлення волі у зв'язку із закінченням іспитового строку.


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59723562#       

* скасовано апеляційним судом

Дата ухвалення: 12.08.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000267 від 02.08.2016.

Фабула: Олег Рябошапка та Леся Железняк, виконавці у складі злочинної організації, яка за версією слідства, ймовірно була створена екс-нардепом Олександром Онищенком. Метою її діяльності було заволодіння грошовими коштами ПАТ «Укргазвидобування». Рябошапка за грошову винагороду, повинен був створити або придбати суб'єкти підприємницької діяльності, які б стали формальними переможцями аукціонів з продажу природного газу та підприємств, які б забезпечили конвертацію безготівкових коштів, отриманих від реалізації природного газу, в неконтрольовану готівку, шляхом оформлення неіснуючих операцій, пов'язаних з наданням посередницьких та агентських послуг, які фактично не мали місце, а були б відображені лише документально. До участі в злочинній організації та вчинюваних нею злочинах він залучив свою знайому Железняк, доручивши їй, за грошову винагороду, організувати придбання суб'єктів підприємницької діяльності та ведення бухгалтерського обліку від їх імені, що забезпечило б видимість легальної діяльності вказаних підприємств перед органами ДФС України. До суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором САП та обвинуваченими. В підготовчому судовому засіданні Рябошапка та Железняк визнали свою вину. До набрання вироком законної сили їм обом було змінено запобіжний захід на особисте зобов'язання та звільнено з-під варти в залі суду.

Деталі “Газової справи”: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava

Призначене покарання Олегу Рябошапці:

  • позбавлення волі на строк п'ять років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 3 роки);

  • штраф у розмірі 68 000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

  • на період іспитового строку покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.

Призначене покарання Лесі Железняк:

  • позбавлення волі на строк п'ять років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік);

  • штраф у розмірі 68 000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

  • на період іспитового строку покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.

Що цікаво: На вказаний вирок було подано апеляційні скарги захисниками інших фігурантів, щодо яких матеріали були виділені в окреме кримінальне провадження. Один із захисників просив змінити вирок суду першої інстанції, шляхом виключення з нього відомостей про винуватість його підзахисного у вчиненні злочину. Адвокат іншого фігуранта просив скасувати вирок, а обвинувальний акт, разом з угодою про визнання винуватості направити (повернути) прокурору, для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 52015000000000002, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 04 грудня 2015 року, для здійснення досудового розслідування в загальному порядку. Колегія суддів апеляційні скарги - задовольнила частково, вирок стосовно Рябошапки та Железняк скасувала та направила кримінальне провадження до НАБУ для здійснення досудового розслідування в загальному порядку. Оскільки таке рішення не перешкоджало подальшому кримінальному провадженню,  суд касаційної інстанції відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПКвідмовив у відкритті касаційного провадження. Крім того, раніше сплачений за вироком суду штраф у розмірі 68 000 грн Леся Железняк  у травні 2018 року повернула за рішенням суду.


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62546495        

Дата ухвалення: 08.11.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000126 від 28.04.2016.

Фабула: Прохоренко Денис Юрійович, обіймаючи посаду прокурора Херсонської місцевої прокуратури, 17 травня 2016 року одержав від громадянина неправомірну вигоду в сумі 25 тис доларів США за вплив на прийняття рішень про закриття кримінальних проваджень за фактами зберігання наркотичних засобів, вчинення шахрайських дій тощо, які набули в регіоні суспільного резонансу. У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч.2 КК України визнав повністю. В угоді про визнання винуватості сторони узгодили вид та міру покарання обвинуваченому.

Призначене покарання:

  • штраф в розмірі 25 500 гривень, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки та зі спеціальною конфіскацією в сумі 35 552,54 грн.


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63685429       

Дата ухвалення: 15.11.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000299 від 13.01.2016.

Фабула: В листопаді 2015 року з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів в готівку, Олена Безпала вчинила фіктивне підприємництво шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алікорн». Після його придбання підприємницьку діяльність фактично не здійснювала, угод фінансового характеру не складала, печатками підприємства не користувалася, а реєстраційні і установчі документи зазначеного підприємства знаходилися у іншої особи. Використовуючи фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності без відома Безпалої, невстановленими в ході досудового розслідування особами було вчинено дії по заволодінню державними коштами (замах на розтрату 480 мільйонів гривень, отриманих Україною згідно Кіотського протоколу), але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі. В судовому засіданні Безпала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України визнала повністю, надала покази, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялася у вчиненому та просила суд не карати її суворо.

Схема замаху на розтрату “Кіотських коштів”:

https://nabu.gov.ua/infographics/shema-zamahu-na-roztratu-kiotskih-koshtiv

Призначене покарання:

  • штраф в розмірі 8 500 грн.

  • обмеження волі строком на 1 рік (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік)

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засуджену зобов’язали не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або  роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Що цікаво: 6 грудня 2017 року за поданням в.о.начальника Києво-Святошинського РВ з питань пробації Олену Безпалу було звільнено від покарання у зв’язку із закінченням іспитового строку.

 


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63234232       

Дата ухвалення: 06.12.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000443 від 22.11.2016.

Фабула: Володимир Фисун був виконавцем у складі злочинної організації під час реалізації так званої “газової справи”, якому було доручено виконувати роль керівника ТОВ «Карпат-надраінвест», яке було оператором спільної діяльності за договором з ПАТ «Укргазвидобування» до вересня 2014 року, та здійснювати керівництво працівниками товариства, які не були обізнані про злочинні наміри, направлені на заволодіння коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого в межах спільної діяльності, координувати їх дії та здійснювати загальний контроль за виконанням покладених на них обов’язків із ведення спільної діяльності. Виходячи із змісту угоди, під час досудового розслідування обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ч. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України та погодився співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52015000000000002 від 04.12.2015 (щодо інших учасників злочинної організації).

Призначене покарання:

  • штраф в сумі 6 800 грн. з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, пов'язані з реалізацією вуглеводнів, строком на три роки.

Що цікаво: Одним із фігурантів іншого кримінального провадження “газової справи” було подано апеляційну скаргу на вказаний вирок. Апелянт звертав увагу на те, що з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд досліджував конкретні обставини вчинення злочину у співучасті, аналізував дії не тільки Володимира Фисуна, а й інших осіб, зокрема його. Тобто у вироку фактично стверджувалося про вчинення злочинів й іншими особами, тому він порушує права та інтереси апелянта, оскільки сам апелянт не визнає свою вину в інкримінованих йому злочинах. За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів вирішила, що формулювання обвинувачення, яке викладене у вироку суду, не містить даних про вчинення злочину іншими особами, крім Володимира Фисуна, а тому вирок було залишено в силі.


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63233999         

Дата ухвалення: 07.12.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000425 від 08.11.2016.

Фабула: Павло Жицький був виконавцем у складі злочинної організації,  під час реалізації так званої “газової справи”, якому було доручено через невстановлених досудовим слідством осіб виконувати роль керівника ТОВ «Екселент-ЛТД», яке діяло з метою прикриття незаконної діяльності злочинної організації, брало участь та перемагало у фіктивних аукціонах на товарних біржах з продажу природного газу за заниженими цінами з подальшою реалізацію природного газу, видобутого відповідно до договорів про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», промисловим споживачам України за ринковими цінами. З метою створення видимості легальної діяльності ТОВ «Екселент-ЛТД» та приховування взаємозв’язку з злочинною організацією та пов’язаними з нею суб’єктами господарювання орендувати в місті Києві окреме приміщення під офіс, змінити місце реєстрації підприємства та отримати необхідні дозвільні документи. Відповідно до угоди про визнання  винуватості, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо беззастережного визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, КК України, повідомленні істотних для даного кримінального провадження обставин. Жицький також погодився співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими підозрюваними шляхом надання викривальних показів та іншим чином. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого  є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку та добровільна відмова від участі в злочинній організації і від участі у злочинах вчинюваних такою організацією.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі на строк 5 років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 3 роки), з позбавлення права обіймати певні посади з  адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов'язками строком на 2 роки, без конфіскації майна;

  • штраф у розмірі 85 000 грн., який відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно;

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Що цікаво: Захисник одного із фігурантів іншого кримінального провадження “газової справи” подав апеляційну скаргу на вказаний вирок, оскільки він вважав, що затвердження угоди про визнання винуватості в даному формулюванні обвинувачення грубо порушує права та інтереси його підзахисного. Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення та вказав, що оскаржуваний вирок стосується виключно Павла Жицького, який уклав угоду про визнання винуватості. Дослідження та оцінку правомірності дій інших осіб, які таку угоду не укладали, суд першої інстанції не здійснював, а отже не вирішував наперед питання про права, свободи чи інтереси інших осіб і не створював преюдицію. За результатами касаційного розгляду Верховним судом ухвала апеляційного суду була залишена без зміни, а касаційна скарга - без задоволення.


 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63819443    

Дата ухвалення: 29.12.2016.

Номер ЄРДР: 52016000000000346 від 30.09.2016.

Фабула: Справу відкрили за заявою кандидата на посаду детектива Бюро. Заявник повідомив, що у нього вимагають гроші за працевлаштування в НАБУ. Восени 2016 року троє осіб: Олександр Цатуров, Сергій Шемет та Юрій  Когут, діючи з корисних мотивів за попередньою змовою групою осіб, переконали кандидата у необхідності передачі їм неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США. В матеріалі “Наших грошей” із посиланням на ухвалу суду вказано, що в одного із затриманих вилучили посвідчення, видане йому як раднику голови ГО «Антикорупційне Бюро України», а також посвідчення генерал-полковника із тисненням «МВС Україна», видане Міжнародною академією козацтва. В автомобілі підозрюваного виявили анкети деяких працівників правоохоронних органів – Генпрокуратури, поліції. Ще в одного підозрюваного було посвідчення генерал-майора, видане ГО «Всеукраїнська козацька організація «Спас». Гроші вони вимагали за вплив на прийняття рішення першим заступником Директора НАБУ, як головою першої конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Бюро про перемогу в конкурсі та подальше працевлаштування до НАБУ на посаду детектива. Один із них видавав себе за співробітника НАБУ, використовуючи псевдопосвідчення працівника Бюро. 20 жовтня 2016 та 01 листопада 2016 внаслідок своїх злочинних дій вони одержали 1 000 та 4 000 доларів США відповідно. 13 грудня 2016 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та обвинуваченими було укладено угоди про визнання винуватості, за якими вони повністю визнавали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Призначене покарання:

  • штраф в розмірі 25 500 грн (усім трьом обвинуваченим призначено однакове покарання).


Вироки у 2017 році


Привласнення державних коштів ДП "Укрзалізниця" (справа стосовно директора ТОВ "Західспецбудмеханізація")
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65356614      

Дата ухвалення: 15.03.2017.

Номер ЄРДР: 42015000000001259 від 24.06.2015.

Фабула: Детективи НАБУ здійснювали розслідування кримінального провадження за фактами зловживання службовими особами Державної адміністрації залізничного транспорту України (нині ПАТ «Укрзалізниця»). Зокрема, за даними слідства, протягом 2007-2015 років Жмурком (керівник ДП ""Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"") придбано ряд суб’єктів господарської діяльності, зокрема: ТОВ «Західспецбудмеханізація», з метою можливого прикриття за допомогою цих суб’єктів господарювання незаконної діяльності, яка мала вираз у проведенні безтоварних операцій. Роман Сеник, керівник  ТОВ «Західспецбудмеханізація», надав слідству цінну інформацію та уклав угоду про визнання своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 205 ; ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Це дозволило суду 15 березня 2018 року винести обвинувальний вирок, що також забезпечило конфіскацію коштів у загальному розмірі 20 млн 333 тис 945 грн., який повністю компенсував шкоду, завдану державному підприємству через корупційну схему.

Призначене покарання:

  • штраф в розмірі 17 000 грн.

Що цікаво: Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник Жмурка подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок і направити кримінальне провадження до НАБУ для здійснення досудового розслідування в загальному порядку. Захисник посилався на те, що вирок безпосередньо стосувався прав та інтересів його підзахисного і є повністю незаконним. Як стверджується у скарзі, вирок фактично створює преюдицію та всупереч презумпції невинуватості встановлює винуватість Жмурка у вчиненні злочину, що прямо суперечить основним положенням Кримінального процесуального кодексу України та Конституції України.  Апеляційний суд міста Києва скаргу захисника задовольнив частково, виключивши із зазначеного вироку посилання на прізвище Жмурка в мотивувальній частині. В решті вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року залишено без змін.


Заволодіння коштами Южно-Української АЕС (директор ТОВ "Моноліт Маркетинг")

 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65763446     

Дата ухвалення: 04.04.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000223 від 03.04.2017.

Фабула: За даними видання Наші Гроші, у 2012-2013 роках Южно-українська АЕС закупила електрощитове обладнання загальною вартістю 43,50 млн грн. шляхом завищення цін укладених договорів. Учасники схеми незаконно заволоділи 27,94 млн грн, що підтверджується судовими експертизами. Кримінальне провадження за даним фактом було розпочате миколаївською міліцією ще у 2013 році, однак до 2016 року справа не просувалася, допоки її на опрацювання не взяло НАБУ. Під час обшуків детективи НАБУ і прокурори САП виявили «чорну» бухгалтерію з розписаним розподілом виведених коштів, де зафіксували, з-поміж інших, також представників правоохоронних органів та АМКУ. Транзит незаконно виведених грошей та переведення їх у готівку забезпечив мешканець Миколаєва Леонід Гусєв – одноосібний власник нині припинених миколаївських ТОВ «Моноліт маркетинг» та ТОВ «Соборное-2». Гусєв, за змовою з іншими учасниками корупційної схеми, використовував підконтрольні йому підприємства для надання стороннім особам послуг з конвертування, за які брав 3% від суми, що підлягала переведенню у готівку – 0,5% залишав собі, а 2,5% йшло на здійснення податкових платежів та оплату послуг банку. Під час досудового розслідування між прокурором САП та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості. Згідно угоди, Гусєв повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. За умовами угоди він також зобов’язувався впродовж трьох місяців з дня винесення вироку, відшкодувати державі завдані кримінальними правопорушеннями збитки в сумі 1 млн 400 тис грн. та співпрацювати зі слідством у викритті вчинених кримінальних правопорушень щодо заволодіння грошовими коштами ВП«Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» стосовно інших підозрюваних.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на п'ять років (звільнено від відбування покарання, якщо протягом трьох років від дня проголошення вироку обвинувачений не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки);

  • штраф у розмірі 51 тис грн.;

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Що цікаво: На вказаний вирок захисник одного із фігурантів справи подав апеляційну скаргу, яку було повернуто. Суд вирішив, що скарга подана особою, яка не має на це права. Касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду спершу було залишено без руху, а потім взагалі повернуто скаржнику. 4 липня 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Гусєв відшкодував 1 млн. 400 тис. грн. завданої шкоди.


Заволодіння коштами Южно-Української АЕС (директор ТОВ "Платинум Систем")
 

Вирок:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/65763352     

Дата ухвалення: 04.04.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000225 від 03.04.2017.

Фабула: В цій же схемі за фактом заволодіння коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» детективами НАБУ 3 квітня 2017 року було зареєстровано ще одне кримінальне провадження. За версією слідства, Андрій Шаповалов - директор ТОВ “Платинум Систем”, який був колишнім підлеглим по роботі Леоніда Гусєва, мав на підставі фіктивних договорів поставки запчастин до електрообладнання отримати грошові кошти та у подальшому перерахувати їх на рахунки ТОВ «Моноліт Маркетинг» та ТОВ «Соборное-2», звідки останні мали бути зняті у вигляді готівки та передані  за змовою з іншими учасниками корупційної схеми. Згідно умов угоди, Шаповалов повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.205 КК України та погодився співпрацювати зі слідством у викритті інших підозрюваних.

Призначене покарання:

  • штраф у розмірі 51 тис грн.

Що цікаво: На вказаний вирок захисник одного із фігурантів справи подав апеляційну скаргу, яку було повернуто. Суд вирішив, що скарга подана особою, яка не має на це права. Крім того, суд вказав, що вирок стосується виключно обвинуваченого Шаповалова, який уклав угоду про визнання винуватості. Дослідження та оцінку правомірності дій інших осіб, які таку угоду не укладали, у тому числі особи, в інтересах якої подано адвокатом апеляційну скаргу, суд першої інстанції не здійснював, а отже не вирішував наперед питання про права, свободи чи інтереси підзахисного апелянта і не створював преюдицію для нього. На сьогоднішній день справа перебуває у Верховному суді.


Заволодіння коштами Южно-Української АЕС (директор ТОВ "Ремтех - Проект")
 

Вирок:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/67234297   

Дата ухвалення: 20.06.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000289 від 26.04.2017.

Фабула: В цій же схемі за фактом заволодіння коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» детективами НАБУ 26 квітня 2017 року було зареєстровано ще одне кримінальне провадження. За версією слідства, Олена Чернушко, діючи за попередньою змовою з директором ТОВ «Моноліт Маркетинг» та ТОВ «Соборное-2» Леонідом Гусєвим, організувала створення (придбання) ТОВ «Николаевдомсервис-4», назву якого в подальшому змінено на ТОВ «Ремтех-Проект», з метою прикриття незаконної діяльності з конвертації грошових коштів сторонніх підприємств у готівку, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.  Під час досудового розслідування між прокурором САП та обвинуваченою було укладено угоду про визнання винуватості. Згідно умов угоди, Олена Чернушко повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Крім цього, воно зобов’язувалася впродовж 2 місяців з дня винесення вироку, відшкодувати завдані у кримінальному провадженні збитки в сумі 15 тис грн., а також співпрацювати у викритті вчинених кримінальних правопорушень щодо заволодіння грошовими коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» іншими підозрюваними.

Призначене покарання:

  • штраф у розмірі 51 тис грн.

Що цікаво: На вказаний вирок захисник одного із фігурантів справи подав апеляційну скаргу, яку було повернуто. Суд вирішив, що скарга подана особою, яка не має на це права, оскільки із матеріалів кримінального провадження та тексту вироку вбачається, що апелянт не має ніякого статусу в даному кримінальному провадженні і не є стороною по справі.


 

Вирок:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/67852318    

Дата ухвалення: 19.07.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000392 від 12.06.2017.

Фабула: Детективами НАБУ 12 червня 2017 року було зареєстровано кримінальне провадження за фактом співучасті в злочинній організації, ймовірно створеній та очолюваній екс-нардепом Онищенком з метою розкрадання коштів під час видобування і продажу газу за договорами спільної діяльності з ПАТ "Укргазвидобування". За версією слідства, на початку вересня 2014 року Онищенко звернувся до Юрія Дубинського із пропозицією за винагороду створити чи придбати суб’єкти підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. Підозрюваний на пропозицію погодився, обумовивши при цьому основні умови та визначивши осіб, які будуть відповідальними за створення чи придбання суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення відповідних транзакцій, підготовку та оформлення документів, подачу податкової звітності. В подальшому, на виконання вказівок було придбано 26 суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності суб’єктів господарювання, підконтрольних Онищенку. Умисні дії Дубинського кваліфіковані за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України. Згідно з умовами угоди обвинувачений у повному обсязі та беззастережно визнав свою вину та заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ПАТ «Укргазвидобування» в розмірі 30 млн грн.

Деталі “Газової справи”: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava

Призначене покарання:

  • штраф у розмірі 85 тис грн.

Що цікаво: На вказаний вирок захисник однієї із фігурантів справи подав апеляційну скаргу, яку було повернуто. Суд вирішив, що скарга подана особою, яка не має на це права.


Газова справа (стосовно бухгалтера)
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70506203#

Дата ухвалення:  22.11.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000121 від 15.02.2017.

Фабула: Гарчева Катерина Федорівна була виконавцем у складі злочинної організації,  яка за версією слідства, ймовірно була створена екс-нардепом Олександром Онищенком. Метою її діяльності було заволодіння грошовими коштами ПАТ «Укргазвидобування». За планом діяльності злочинної організації їй визначалось виконати наступне: підпорядковуватись учаснику злочинної організації Рябошапці; вести бухгалтерський облік та подавати податкову звітність від імені створених фіктивних підприємств, які використовувались для конвертування безготівкових коштів, отриманих злочинною організацією від продажу природного газу, у неконтрольовану готівку, а також забезпечувати маскування злочинної діяльності, що полягала у постійній зміні способів спілкування між членами злочинної організації та використанні спеціальних програм для спілкування за допомогою мережі Інтернет, використовувати інші способи конспірації.

У вересні 2015 року Катерина Гарчева добровільно вийшла зі складу злочинної організації та передала всі ключі з електронними цифровими підписами номінальних директорів для системи електронного документообігу «M.E.Doc», придбаних з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Обвинувачена та  прокурор САП в ході розгляду справи звернулись до суду із угодою про визнання винуватості. Гарчева повністю та добровільно визнала себе винуватою  у вчиненні нею кримінального правопорушення ,передбаченого ст. 255 ч. 1, 28 ч. 4, 205 ч. 2  КК України та щиро розкаялась. Крім того, вона дала свою згоду співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, пов'язаних із заволодінням майном ПАТ «Укргазвидобування» під час реалізації вуглеводнів, видобутих в межах договорів про спільну діяльність, шляхом надання правдивих викривальних показів щодо дій або бездіяльності інших осіб, а також брати участь у слідчих діях, пов'язаних із викриттям винних у вчиненні вказаного кримінального правопорушення осіб та притягненням їх до кримінальної відповідальності.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 5 років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік);

  • штраф у розмірі 51 тис грн на користь держави;

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засуджену зобов’язали не виїжджати за межі України без погодження  з уповноваженим органом з питань пробації , повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Що цікаво: 13 грудня 2017 року захисником Гарчевої до Оболонського районного суду міста Києва подавалось клопотання про звільнення її від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення її від покарання, призначеного вироком за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. 19 січня 2018 року Оболонським районним судом міста Києва була винесена ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки суд вважав, що було порушено правила підсудності і дане питання повинно розглядатись за місцем ухвалення вироку, тобто в Солом'янському районному суді міста Києва.

25 січня 2018 року до Солом'янського районного суду міста Києва від захисника Гарчевої надійшло таке ж клопотання. В клопотанні було зазначено, що злочин передбачений цією статтею відноситься до злочинів середньої тяжкості, а на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» Гарчева мала на утриманні неповнолітню дитину - та не була позбавлена батьківських прав.

Прокурор САП Андрій Перов заперечував з приводу заявленого клопотання, оскільки вирок виконується за місцем проживання засудженої в Оболонському районному секторі Київського міського відділу з питань пробації. А тому дане клопотання не підсудне Солом'янському районному суду міста Києва, зважаючи на п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання про вирішення питання пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок. Крім того, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року засуджена та її захисник мали право оскаржити.

Солом'янський районний суд міста Києва вирішив, що клопотання захисника засудженої про застосування до Гарчевої Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення її від призначеного вироком покарання не підлягає задоволенню, оскільки вказане покарання не знаходиться на виконанні в межах територіальної юрисдикції Солом'янського районного суду міста Києва.


Привласнення бюджетних коштів начальницею Управління капітального будівництва
Луганської облдержадміністрації (справа щодо пособника)
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70588348#      

Дата ухвалення:  23.11.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000641 від 27.09.2017.

Фабула: 29 жовтня 2015 внаслідок надзвичайної ситуації, що виникла на території складів ракетно-артилерійського озброєння сектору «А» у м. Сватове (Луганська область) виникла потреба в проведенні аварійно-відновлювальних робіт та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася 29 жовтня 2015 у м. Сватовому Луганської області» № 1198-р від 18.11.2015, для проведення заходів з ліквідації наслідків вищевказаної надзвичайної ситуації було виділено 52,6 млн грн, з яких 51,6 млн грн - Луганській обласній державній адміністрації для проведення відновлювальних робіт закладів соціальної інфраструктури, багатоквартирних житлових будинків та пошкоджених будинків приватного житлового сектора та 307,5 тис. гривень для надання одноразової грошової допомоги постраждалим, в тому числі сім’ї загиблого.

Розпорядником бюджетних коштів при виконанні ряду відновлювальних робіт було визначено Управління капітального будівництва Луганської облдержадміністрації . За версією слідства начальниця цього управління, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, уклала договори на виконання робіт, створивши відповідні умови та надавши вказівки щодо перерахування бюджетних коштів на користь ТОВ «УКРГАЗКОМПЛЕКТ ЧФ» за виконання договірних робіт в повному обсязі, усвідомлюючи та будучи обізнаною про фактичне невиконання частини робіт і таким способом, шляхом зловживання службовим становищем, розтративши кошти резервного фонду державного бюджету. Загальна різниця у вартості між оплаченими та фактично виконаними роботами становила 1 млн 271 тис 998 грн. З метою приховання розтрати бюджетних коштів, діючи у злочинній змові з директором ТОВ «УКРГАЗКОМПЛЕКТ ЧФ» Сергієм Павловським, склали завідомо неправдиві офіційні документи і привласнили зазначені кошти.

27 вересня 2017 року між прокурором САП та обвинуваченим Павловським була укладена угода про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Суд, при призначенні покарання, врахував тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше засуджений не був, позитивно характеризується за місцем несення служби, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та малолітнього сина, а також те, що обвинувачений визнав вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень іншими особами.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 4 роки (звільнено від відбування з іспитовим строком в 3 роки) з позбавленням права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 3 роки;

  • штраф у розмірі 8 500 гривень;

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали періодично з’являтися для реєстрації до командира військової частини, не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини за місцем проходження служби, повідомляти командира військової частини за місцем проходження служби про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Що цікаво: Обвинувальний акт стосовно колишньої начальниці Управління капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації – Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Климової, на сьогодні, слухається у Сєверодонецькому міському суді (справа № 428/4041/18).


Справа “Рюкзаків для МВС” (Менеджер ТОВ «Спецавтоматика Україна»)
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71156910   

Дата ухвалення:  21.12.2017.

Номер ЄРДР: 52017000000000769 від 09.11.2017.
Фабула: Менеджер відділу продажів ТОВ «Спецавтоматика Україна» Володимир Іванов, наприкінці 2014 - на початку 2015 року в місті Харкові, будучи активним учасником «конвертаційного центру» виготовив та підробив документи для участі ТОВ «Дніпровенд» в переговорній процедурі закупівлі рюкзаків в МВС України.  За версією НАБУ, закупівлю рюкзаків у «Дніпровенд» ймовірно організував син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков, скориставшись особистими стосунками із заступником міністра Сергієм Чеботарем. Це при тому, що у той момент на складах МВС вже знаходилося 2 тис невикористаних рюкзаків. 3 серпня 2016 року детективи НАБУ отримали висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідно до нього, поставлені МВС рюкзаки у більшості ознак конструкційних деталей та елементів не відповідають технічним вимогам до предмета закупівлі. Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи, поставлені МВС рюкзаки пошиті в умовах кустарного виробництва та містять дефекти. Ринкова вартість фактично поставлених рюкзаків станом на лютий 2015 року становила 555 грн без ПДВ. 21 грудня 2017 року суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та Івановим. Суд визнав його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (підробці документів).

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 1 рік (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік);

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Що цікаво: На вказаний вирок захисником в інтересах іншого ймовірного фігуранта справи, щодо якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, було подано апеляційну скаргу. В скарзі стверджувалося, що фактичні обставини оскаржуваного вироку безальтернативно стверджують про вчинення іншими особами кримінального правопорушення в межах кримінального провадження № 42015000000001349, а це суперечить передбаченим ст. 7 КПК України загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини рівності сторін. Скаргу судом було повернуто, оскільки вона подана особою, яка не має права на таке оскарження.


Вироки у 2018 році


Заволодіння коштами Южно-Української АЕС
(справа щодо фінансового директора корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С»)
 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72005698    

*скасовано в апеляційній інстанції через відсутність згоди потерпілого на укладення угоди

Дата ухвалення:  05.02.2018.

Номер ЄРДР: 52018000000000002 від 03.01.2018.

Фабула:  У березні-грудні 2012 року службові особи ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПрАТ «СКБ «Електрощит», Корпорації «Харківський електрощитовий завод – Елетекс – С», ТОВ «Арстрейд» та ПрАТ «Уніс-Центр», забезпечили перемогу ТОВ «Арстрейд» у відкритих торгах на закупівлю загальноблочного щиту постійного струму за заздалегідь узгодженою завищеною ціною, після чого, залучивши до протиправної діяльності фірму-посередника з ознаками фіктивності - ТОВ «Платинум Систем», шляхом здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій вивели у тіньовий обіг та заволоділи державними коштами.

Пелих Валентина Анатоліївна, фінансовий директор корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С» та фактично виконувач службових обов'язків з керівництва бухгалтеріями вказаного підприємства та ПрАТ «СКБ «Електрощит», діючи умисно за попередньою змовою з комерційним директором Корпорації та директором ПрАТ «СКБ «Електрощит», сприяла своїми діями, що виразились у забезпеченні документального оформлення фіктивних фінансових операцій між Корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С», ТОВ «Платинум Систем», ПрАТ «СКБ «Електрощит» та ТОВ «Арстрейд», у протиправному заволодінні службовими особами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Арстрейд» грошовими коштами у загальній сумі 10 млн 520 тис 800 грн, чим завдано збитків державі на вказану суму.

03 січня 2018 року між прокурором САП та підозрюваною укладено угоду про визнання винуватості, згідно з умовами якої Пелих повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України і зобов'язалася співпрацювати у викритті вчинених кримінальних правопорушень щодо заволодіння грошовими коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» відносно інших підозрюваних та з'являтися за першим викликом до слідчого (детектива), прокурора та суду для надання показань, проведення інших слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 5 років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна;

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засуджену зобов’язали періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Що цікаво: З цим вироком не погодилися адвокати двох інших ймовірних фігурантів справи та подали апеляційні скарги в інтересах своїх клієнтів. Вони просили скасувати вирок, а кримінальне провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, виключивши з тексту рішення будь-які посилання на своїх підзахисних та інших осіб, оскільки їх причетність до будь-яких дій спільно з Пелих не може бути встановлена таким рішенням. Обидва апелянта вважали, що при ухваленні оскаржуваного вироку колегією суддів допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.474 КПК України, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню.

24 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області задовольнила апеляційні скарги у повному обсязі. Мотивом стала відсутність згоди потерпілого на укладення угоди (представника ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»). При цьому, колегія суддів не погодилася з посиланнями у вироку та посиланнями прокурора в судовому засіданні на те, що потерпілих у кримінальному провадженні немає, вчиненим злочином шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Виділення матеріалів щодо Пелих з кримінального провадження, у якому потерпілий бере участь, не може позбавити потерпілого права на надання згоди на укладення угоди.

21 вересня 2018 року Верховний Суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора.


 

Вирок:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72122060    

Дата ухвалення:  07.02.2018.

Номер ЄРДР: 52017000000000082 від 06.02.2017.

Фабула: Владислав Купріяненко був виконавцем у складі злочинної організації під час реалізації так званої “газової справи”, якому було доручено, зокрема: виконувати роль керівника ТОВ «Київпромзбут», яке діяло з метою прикриття незаконної діяльності злочинної організації, брало участь та перемагало у фіктивних аукціонах на товарних біржах з продажу природного газу, видобутого за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», за заниженими цінами з подальшою реалізацією газу на адресу підприємств, підконтрольних злочинній організації, – ТОВ «Нафтогаз Трейд» і ТОВ «Газтранспроект»; приховувати сліди злочинної діяльності, що полягало в укритті від правоохоронних органів документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Київпромзбут», які є доказами вчинених злочинів; підшукати та залучити до злочинної організації співучасників вчинення злочинів, а саме неосвічених осіб без постійних джерел доходів, які за невелику грошову винагороду ставали номінальними засновниками та директорами фіктивних підприємств; координувати поведінку номінальних директорів та засновників фіктивних підприємств при спілкуванні зі службовими особами контролюючих, реєстраційних та податкових органів; проводити розрахунки з номінальними директорами та засновниками фіктивних підприємств, які були залучені до злочинної діяльності; забезпечити відкриття від імені створених фіктивних підприємств рахунки в банківських установах та забезпечити контроль над ними учасникам злочинної організації; брати участь у загальних зборах учасників злочинної організації з метою визначення єдиної моделі поведінки при спілкуванні з представниками правоохоронних органів та розроблення подальших планів і умов діяльності злочинної організації.

Виходячи із змісту угоди, під час досудового розслідування обвинувачений  беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28,  ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191 КК України, погодився співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, ймовірно пов'язаними із заволодінням майном ПАТ «Укргазвидобування» під час реалізації вуглеводнів, видобутих в межах договорів про спільну діяльність, а також з'являтися на офіційний виклик слідчого (детектива), прокурора та суду для надання показань, проведення інших слідчих та процесуальних дій, в тому числі в судовому провадженні.

Деталі “Газової справи”: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 5 років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 3 роки) з позбавленням права обіймати посади з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженями тривалістю 2 роки без конфіскації майна;

  • штрафу у розмірі 85 тис гривень;

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.


 

Вирок:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/74277242

Дата ухвалення:  25.05.2018.

Номер ЄРДР: 42017000000001589 від 22.05.2017.

Фабула: Заступник начальника управління ювенальної юстиції ГПУ - начальник відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом, Володимир Чепурний, вимагав від свого знайомого, який на той час працював заступником прокурора Деснянського району м. Києва, неправомірну вигоду за вплив на слідчого для активізації досудового розслідування щодо шахрайства (за ч. 4 ст. 190 КК України), у якому цей знайомий із дружиною є потерпілими. Згідно інформації, яка міститься у вироку, близько 13 год. 30 хв. 19 травня 2017 року на перехресті вулиць Різницької та Московської він висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду в сумі 3 тис доларів США за вирішення питання із начальником слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо активізації розслідування у кримінальному провадженні, а 25 травня 2017 року, знаходячись у м. Київ поруч із кінотеатром «Зоряний», отримав неправомірну вигоду у вказаній сумі. Одразу після цього був затриманий на місці вчинення злочину.

13 вересня 2017 року між прокурором САП та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з даною угодою обвинувачений Чепурний у повному обсязі та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченому ч..2 ст.369-2 КК України.

Призначене покарання:

  • штраф у розмірі 17 тис грн.

Що цікаво: 13 вересня 2017 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вирішила, що Чепурним вчинено дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим заняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури, а саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що стало підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.


Справа Адміністрації морських портів України (стосовно представниці офшору «Krayteks Group Holding Limited»)

 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74913917

Дата ухвалення:  22.06.2018.

Номер ЄРДР: 52018000000000373 від 13.04.2018.

Фабула: Згідно з інформації видання Слово і Діло з посиланням на вирок суду, Світлана Поклад, будучи офіційним представником офшору «Krayteks Group Holding Limited», особисто відкрила банківські рахунки цієї компанії в чорногорському та латвійському банках. Ці рахунки в подальшому використовувалися нею для перерахування незаконного отриманих ТОВ «Техморгідострой Миколаїв» коштів від АМПУ на користь учасників схеми. Також Поклад здійснила низку фінансових операцій за тайм-чартер судна «Severodvinskiy» на користь компанії «Kleona Trade LLP», виготовила й підписала від імені представника власника компанії «Kleona Trade LLP» як орендодавця судна тайм-чартерний договір із компанією «Krayteks Group Holding Limited» як орендарем судна «Severodvinskiy» та інші документи. В подальшому вона, перебуваючи в приміщенні офісу ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв», із власного робочого комп'ютера передала каналами електронного зв'язку в« ZapadBank» (Podgorica, Чорногорія) виготовлені нею підроблені офіційні документи компанії «Kleona Trade LLP», тобто використовувала свідомо підроблені офіційні документи для проведення компанією «Krayteks Group Holding Limited» платежів через «ZapadBank» (Podgorica, Чорногорія) на користь компанії «Kleona Trade LLP за тайм-чартер судна «Severodvinskiy».

14 квітня між Поклад і прокурором САП була укладена угода про визнання винуватості, згідно з умовами якої обвинувачена визнала правильність кваліфікації її дій за ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України (підробка документів).

Призначене покарання:

  • позбавлення волі строком на 2 роки (звільнено від відбування покарання випробуванням строком 1 рік);

  • штраф в розмірі 850 грн;

  • крім того,  у відповідності до ст. 76 КК України засуджену зобов’язали періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання та утримуватись від спілкування із службовими особами та працівниками ДП «Адміністрація морських портів України», іншими працівниками та представниками низки компаній.

Що цікаво: На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" Світлану Поклад було звільнено від відбування покарання (на її утриманні перебувала неповнолітня дитина). Також із засудженої було стягнуто на користь держави витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 15 тис 430,9 грн.


Справа ПАТ «ДПЗКУ» (стосовно начальника управління)

 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75554058

*Інформація заборонена для оприлюднення згідно з п.4 ч.1 статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Дата ухвалення:  25.07.2018.

Номер ЄРДР: 52017000000000585 від 04.09.2017.

Фабула: Колишній начальник управління ПАТ «ДПЗКУ», був причетний до підготовки та укладення зовнішньоекономічних контрактів про продаж сільськогосподарської продукції іноземним суб’єктам господарювання, через які державній компанії завдано збитків на суму понад 1,6 мільярдів гривень: у вигляді неоплати проданої ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарської продукції у розмірі понад 1,55 млрд грн та внаслідок заниження ціни товару за контрактами на суму понад 45 млн грн. Під час затвердження угоди про визнання винуватості, колегія суддів, за клопотанням прокурора, яке було підтримане стороною захисту, прийняла рішення про закритий розгляд справи, тому відомості про призначене покарання відсутні.


Справа “Рюкзаків для МВС”

 

Вирок: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76361882

Дата ухвалення:  11.09.2018.

Номер ЄРДР: 42015000000001349 від 07.07.2015.

Фабула: Мова йде про закупівлю рюкзаків для МВС. Зокрема, для забезпечення особового складу міліції, залученого до виконання правоохоронних/бойових завдань в зоні проведення Антитерористичної операції, передбачалось здійснити закупівлю 6 тис рюкзаків (2 лоти по 3 тис шт., очікуваною вартістю 2 024 грн. за одиницю з ПДВ). Завдяки зв’язкам обвинуваченого Володимира Литвина з одним із ймовірних фігурантів справи, щодо якого кримінальне провадження було закрите, ТОВ «Дніпровенд» отримала контракт на постачання 5 тис рюкзаків за ціною 2 тис 899 грн за одиницю. Це при тому, що у той момент на складах МВС вже знаходилося 2 тис невикористаних рюкзаків. До контракту додавався перелік вимог до рюкзаків щодо розміру, тканини, кишень, клапанів, ортопедичних властивостей тощо.

ТОВ  «Дніпровенд», яка отримала контракт, по факту існувала лише для обміну документами. Насправді рюкзаки шили у кустарний спосіб декілька приватних підприємців, а також підприємства пенітенціарної системи. У березні-травні 2015 року Литвин фактично поставив до МВС 5 тис рюкзаків, які за документами нібито надійшли від ТОВ. МВС прийняло рюкзаки і сплатило ТОВ майже 14,5 мільйонів гривень, які згодом через низку фіктивних підприємств були конвертовані у готівку. В результаті МВС із запізненням отримало неякісну продукцію, яка не відповідає вимогам, встановленим самим Міністерством. У серпні 2016 року детективи НАБУ отримали висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідно до нього, поставлені МВС рюкзаки у більшості ознак конструкційних деталей та елементів не відповідають технічним вимогам до предмета закупівлі. Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи, поставлені МВС рюкзаки пошиті в умовах кустарного виробництва та містять дефекти. Ринкова вартість фактично поставлених рюкзаків станом на лютий 2015 року становила 555 грн без ПДВ.

Пізніше, згідно з висновком комплексної судової товарознавчої експертизи та експертизи з дослідження волокнистих матеріалів та виробів з них від 11.07.2018 було встановлено, що природа волокон тканини наданих для дослідження рюкзаків не відповідала природі синтетичних волокон, що зазначені у Технічних вимогах на предмет закупівлі (нейлон). Крім того, було встановлено, що рюкзаки мають не істотні недоліки, які не впливають на можливість використання рюкзаків за цільовим призначенням. Відповідно до висновку судової комплексної товарознавчої та економічної експертизи від 20.07.2018 ринкова вартість наданого для дослідження рюкзака на території України станом на лютий 2015 року вже складала 1 930 грн. Різниця між вартістю рюкзаків в кількості 5 тис  одиниць, поставлених на адресу МВС України, та вартістю таких рюкзаків, визначених виходячи з рівня ринкових цін станом на лютий 2015 року складала 4 млн 845 тис 64 грн. Таким чином, Володимир Литвин завдав шкоду державним інтересам України на вказану суму. Крім того, у ході вчинення вказаного кримінального правопорушення він також використав завідомо підроблені документи. З Литвина на користь держави також було стягнуто судові витрати в сумі 368 тис 704,60 грн.

Призначене покарання:

  • позбавленні волі на строк 5 років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 2 роки)

  • крім того, у відповідності до ст. 76 КК України засудженого зобов’язали періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання і роботи.

Що цікаво: Громадська організація «Центр протидії корупції» намагалася оскаржити постанову САП  про закриття кримінального провадження в частині підозри двом іншим ймовірним фігурантам - сину міністра внутрішніх справ Олександру Авакову та заступнику міністра Сергію Чеботарю. 3 жовтня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва скарга повернута у зв’язку із тим, що, на думку судді, ГО «Центр протидії корупції» не є заявником у кримінальному провадженні і відповідно не має права подавати скаргу. 5 листопада 2018 року Київський апеляційний суд залишив це рішення без змін.


 

Вирок: ще не опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень

Дата ухвалення:  24.09.2018.

Номер ЄРДР: 52017000000000233 від 04.04.2017.

Фабула та обвинувачені, аналогічні із КП № 52016000000000267 від 02.08.2016, про яке описано вище.

Призначене покарання: інформація не відома у зв’язку із відсутністю вироку в ЄДРСР.


 

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.