Підозра спеціальним суб’єктам: правові колізії і причини уникнення відповідальності

Підозра спеціальним суб’єктам: правові колізії і причини уникнення відповідальності

КИЇВ – 13 вересня 2018 року. Рада громадського контролю при НАБУ спільно з Асоціацією правників України провели чергове обговорення актуальних питань діяльності НАБУ. 

Участь у заході взяли член РГК НАБУ Злата Симоненко, член АПУ адвокат Тарас Безпалий, рпрокурор САП Тарас Щербай та детектив НАБУ.

Цього разу на порядку денному стояли питання оголошення підозри спеціальним суб’єктам: правові колізії і причини уникнення відповідальності. Учасники обговорення обмінялись думками щодо оголошення підозри суддям, удосконалення процедуру притягнення спеціальних суб’єктів до кримінальної відповідальності, делегування повноважень Генпрокурора та Керівника САП детективам і прокурорам і якими можуть бути його наслідки, що таке справедливий запобіжний захід і як його забезпечити тощо.

Питання щодо вручення підозри спецсуб’єктам виникло у 2014 році, відмітила Злата Симоненко, коли активно вручали повідомлення про підозри, а потім обвинувальні акти особам, що працювали в уряді до революції. Вона звернула увагу, що питання піднімаються не тільки щодо того, хто вручив документ, а й щодо того, хто роз’яснив права підозрюваному, тобто хто відповідальний за цю дію. Це розглядається як одна з гарантій незалежності діяльності цих спеціальних суб’єктів.

Детектив НАБУ зауважила, що це може бути об’єктивно неможливо у разі необхідності одночасно вручити підозри кільком суб’єктам у різних місцях. Крім того, на її думку, немає імперативної норми щодо вручення підозри спецсуб’єктам (наприклад, суддям) виключно обмеженим кругом суб’єктів (генпрокурора та його заступників).

Водночас прокурор САП Тарас Щербай наголосив на важливості рішення Верховного суду з цього питання. Вже наприкінці вересня ВС може поставити крапку у цій дискусії.

Тарас Безпалий також виступив проти делегування повноважень: «Моя особиста думка: є спецсуб’єкт, є особливий порядок вручення йому повідомлення про підозру. Якщо вона не дотримана, це потягне за собою певні наслідки: або а) оскарження повідомлення про підозру, або б) винесення виправдувального вироку». Адвокат пов’язує це з більш якісним виконанням керівниками відомств своїх повноважень (порівняно з рядовими співробітниками прокуратур), а отже, з більш повним дотриманням прав спецсуб’єкта.Ця тема вже вкотре викликає активні та конструктивні дискусії у правовій спільноті, тож можемо сподіватись, що істина незабаром буде знайдена. Запрошуємо вас долучатися до наших заходів, ми обговорюємо лише найактуальніші питання що турбують професійну спільноту.

Оригінал публікації на сайті Асоціації правнків України.

Нижче подаємо основні тези спікерів заходу.

 

13 вересня відбулася експертна дискусія «Підозра спеціальним суб’єктам: правові колізії і причини уникнення відповідальності»

На заході виступили: Злата Симоненко – член РГК НАБУ; детектив НАБУ – Наталя; прокурор САП – Тарас Щербай; Тарас Безпалий – адвокат.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Тарас Щербай:

«На даному етапі у питанні повідомлення про підозру спеціальним суб’єктам існує неточність законодавчої техніки. Дані недоліки стосуються того, чи уповноважений Генеральний прокурор України доручати іншим особам повідомляти спеціальним суб’єкта (перелік таких суб’єктів визначений у ст. 481 КПК України) повідомлення про підозру. На практиці, бувають випадки, коли письмове повідомлення про підозру підписується прокурором, а вручається слідчим, або підписується одним прокурором/слідчим, а вручається іншим прокурором/слідчим».

У всіх присутніх в залі постало питання: «Чи відповідає така практика вимогам КПК та які процесуальні наслідки тягне за собою не дотримання вказаних вимог КПК?»

Тарас Щербай зазначив, що остаточне рішення у даному питання поставить Велика Палата Верховного Суду. Нагадаємо, що засідання Великої Палати відбудеться найближчим часом і сподіваємося, що Верховний Суд прийме рішення з метою уникнення подальших правових колізій у регулюванні питання оголошення підозри спеціальним суб’єктам.

Адвокати в залі зазначили, що виходячи з положень ст. 276, 278 КПК України, можна зробити висновок, що процесуальні дії щодо складення та вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа: слідчий або прокурор – процесуальний керівник. Логічно, що особи, які не складали повідомлення про підозру, позбавлені процесуальної можливості її вручати.

Таким чином, із зазначених норм процесуального права вбачається, що повідомлення про підозру вручає та особа, яка підписує письмове повідомлення про підозру.

Детектив НАБУ Наталя:

«Існують неточності у трактуванні ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України».

Детектив також зазначила, що Велика Палата Верховного суду зможе дати відповідь на питання хто та в якому порядку може складати, вручати та роз’яснювати повідомлення про підозру спеціальним суб’єктам.

Член РГК НАБУ, адвокат Злата Симоненко:

«Статус спеціальних суб’єктів та їх гарантії визначені у спеціальних законодавчих актах. Постає питання: яким законодавчим актом ми керуємося, коли виникає питання притягнення до відповідальності спеціальних суб’єктів: профільним законом чи КПК України?

В Україні існують прецеденти, коли суддя приймав судове рішення, в якому зазначав, що повідомлення про підозру вручене неналежним суб’єктом.

Також цікаво, що буде з розглядом справ, де повідомлення про підозру спеціальним суб’єктам було вручено неуповноваженим суб’єктом?».

Тарас Безпалий, адвокат, радник юридичної компанії «Правовий альянс».

Тарас Безпалий запропонував внести зміни в ст. 481 КПК, а саме: з чинного формулювання «Письмове повідомлення про підозру здійснюється» замість слова «здійснюється» – замінити словосполученням «вручається безпосередньо»

Адвокат акцентував увагу на тому, що спеціальні суб’єкти мають спеціальний статус і гарантії, а отже, і порядок вручення, повідомлення та роз’яснення повідомлення про підозру має особливий, а не загальний порядок.

“Також виникає питання: з якого моменту особа вважається підозрюваною: з моменту відправлення чи з моменту отримання повідомлення про підозру?

Повідомлення про підозру вважається особливим видом процесуального повідомлення у кримінальному провадженні, який є результатом інтелектуальної діяльності спеціально уповноважених осіб та може спричинити юридичні наслідки для учасників провадження лише у разі дотримання вимоги щодо строків, процедури та суб’єктного складу осіб, які здійснюють його вручення.”