Співпраця медіа і слідства – це питання довіри?

Співпраця медіа і слідства – це питання довіри?

29 жовтня в Києві відбулася публічна дискусія щодо співпраці антикорупційних медіа та слідства. Учасники заходу обговорювали ризики у роботі ЗМІ, оприлюднення даних досудового розслідування та емоційних текстів журналістів.

На думку детектива Артема, співпраця медіа та слідства повинна ґрунтуватися насамперед на довірі: «Здавалося, дві дуже схожі речі – журналістські розслідування і кримінальні. Але спосіб і результат цих процесів – різні і часто взаємовиключні. Мета журналістського розслідування – інформувати суспільство про важливе. Мета досудового розслідування трохи інша – встановити всі обставини і або скерувати обвинувальний акт до суду, або закрити провадження за відсутності складу злочину. І якщо медіа-розслідування потребує резонансу, галасу і суспільної уваги, то досудове розслідування потребує максимальної тиші. І з точки зору тактики та результативності, слідство повинно якомога довше знаходитися на стадії тиші. Коли фігурант не знає, що стосовно нього є провадження, що ведуться слідчі дії тощо».

Прес-секретар НАБУ Світлана Оліфіра додала, що в американській практиці є цікавий варіант: «Ще на етапі журналістського розслідування репортер має змогу звернутися до слідства і надати усі матеріали. Опісля він підписує документ про нерозголошення, але при цьому отримує право на ексклюзив, коли справа піде до суду або буде рішення першої інстанції».

Водночас автор резонансних розслідувань Слідство-Інфо Євгенія Моторевська пожартувала, що в українських реаліях такі угоди вона б не укладала. Оскільки можна постаріти, чекаючи на передачу обвинувального акту чи рішення суду. За матеріалами Євгенії НАБУ відкрило три кримінальних провадження, зокрема щодо першого заступника Голови СБУ Демчини, ректора Національної академії сухопутних військ Ткачука та щодо низки народних депутатів.

Розуміючи всю складність роботи детективів, репортерка додала: «Не тільки журналістам варто вчитися довіряти правоохоронцям, але й суспільство повинно вчитися довіряти їм. До нас звернувся інсайдер з цікавою темою. Але це розслідування ми не можемо провести самотужки, бо треба проводити негласні слідчі дії. Детективи ж кажуть, що це потенційно цікава тема, але інсайдер має звернутися із заявою. На жаль, поки ми не можемо переконати наше джерело довіритися. Громадянське суспільство повинно не просто фіксувати факти чи звертатися до журналістів, а вчиняти офіційні конкретні дії».

Поділився практичними порадами і Олег Новіков – експерт із судових реєстрів, він фактично першим з медіа дізнається про слідчі дії, які потребують погодження суду. «У мене є свій реєстр з номерами КП, де є близько 280 проваджень. І завдяки цим номерам я можу в судовому реєстрі знайти будь-які рішення, окрім засекречених. Наприклад, про запобіжні заходи, обшуки, тимчасові доступи тощо. Це один із варіантів, як шукати. А номер провадження можна дізнатися – від адвоката, від обвинуваченого, від колег-журналістів, наприклад».

Цікавим виявився і виступ юриста проекту BihusInfo Володимира Харечка. Він надихнув медійників уважно ставитися до своїх матеріалів і завжди консультуватися з правниками на етапі підготовці розслідування: «Чому важлива робота юриста на етапі до публікаційної експертизи? Журналісти пишуть емоційно і якщо не буде юридичної редакції, то як підказує наш довід, можуть бути позови про захист честі і гідності… Маю пораду. Якщо Ви готуєте матеріал, використовуйте оціночні судження, але лише такі, які ґрунтуються на певних доказах, і тоді можете не боятися судового позову від фігуранта».

Плідним виявився і діалог із гостями. Повне відео заходу Ви можете переглянути на сторінці Ради громадського контролю НАБУ у Facebook.

Усі світлини надані (с) НАціональним антикорупційним бюро України.