Розгляд адмінпозову Насірова до ДФС в апеляції призупинено

Автор: Вадим Валько -

Розгляд адмінпозову Насірова до ДФС в апеляції призупинено

Допоки Вища рада правосуддя та Генеральна прокуратура України не перевірять, чи втручалися детективи НАБУ у роботу суддів першої інстанції.

Чому такий важливий результат цього позову? Справа Бюро щодо Насірова ґрунтується на тому, що топ-чиновник міг ухвалити низку рішень - щодо розстрочки податкового боргу кільком ТОВ-кам. Зрештою, це завдало державі збитків на суму близько 2 млрд грн.

Зараз його адвокати намагаються довести в адмінпроцесі, що таких повноважень в Насірова не було і він радше був “посаженим королем”, ніж уповноваженою особою. Фактично, саме від рішення Апеляційного адмінсуду залежить доля провадження НАБУ по Насірову. А тепер про все більш детально.

Історія справи

У березні 2017 року НАБУ оголосило підозру Насірову через імовірні зловживання службовим становищем і службове підроблення. Слідство вважає, що Насіров у 2015-2016 роках, діючи в інтересах нардепа Олександра Онищенка, особисто ухвалив низку безпідставних і незаконних рішень про розстрочення податкового боргу та зобов’язань. За даними слідства, ці рішення не мали належного обґрунтування та законних підстав, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді не надходження обов’язкових платежів до держбюджету у сумі понад 2 млрд грн.

23 листопада 2017 року Постановою окружного адміністративного суду було задоволено адміністративний позов Романа Насірова до ДФС. Цим рішенням головуючий суддя Аблов та судді-учасники колегії Смолій та Григорович встановили:

  • наявність повноважень у Насірова приймати рішення про розстрочення та/або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків без обмежень у сумі та в межах одного бюджетного року;
  • відсутність повноважень у Насірова на здійснення аналізу фінансового стану платника податку, який звернувся із заявою про розстрочку та/або відстрочку грошового зобов'язання та/або податкового боргу при прийнятті рішення про розстрочку та/або відстрочку.
  • відсутність повноважень у Насірова на прийняття рішення про відмову в розстрочці та/або відстрочці грошового зобов'язання та/або податкового боргу за наявності висновку територіального органу ДФС про можливість розстрочення та/або відстрочення грошового зобов'язання платника податку та/або податкового боргу та заяви платника податку про їх розстрочку та/або відстрочку з додатками.

Судові витрати у розмірі 4 800 грн. були присуджені за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Якщо говорити по-простому, то дане рішення перекладає відповідальність за надання розстрочок компаніям Олександра Онищенка з голови ДФС на керівників місцевих державних податкових інспекцій.

Примітно, що НАБУ і САП намагалися долучитися до розгляду позову Насірова до ДФС, однак судова колегія під головуванням Аблова їм у цьому відмовила.

Вказану справу в порядку апеляційного провадження наразі переглядає Київський апеляційний адміністративний суд. Апеляційні скарги подані як Державною фіскальною службою України (відповідачем), так і САП та НАБУ.

5 грудня 2017 року, через два тижні після рішення ОАСК, один із народних депутатів України звертається до Бюро із заявою про вчинення кримінального правопорушення згаданими вище суддями під час розгляду справи за позовом Насірова до ДФС.  Вивчивши матеріали, детективи НАБУ виявили порушення під час автоматичного розподілу справи та ознаки того, що колегія суддів ОАСК ухвалила завідомо неправосудне рішення. Так було внесено внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В той же час адвокат Аблова оскаржував закриття кримінального провадження, яке було порушене за фактами можливого втручання детективами НАБУ в діяльність судді. Провадження було закрито 22.12.2017 року постановою детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю НАБУ у зв'язку з встановленням відсутності в діях працівників НАБУ кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376 КК України.

У чому ж можливе порушення при авторозподілі?

В адміністративних судах функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді.  Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Водночас автоматизований розподіл справ здійснюється залежно від категорії справи, яка визначається відповідно до "Класифікатора категорій адміністративних справ".

Насіров подав позов у порядку п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України - про встановлення наявності та відсутності компетенції при прийнятті відповідних рішень щодо розстрочення та/або відстрочення грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків.  Оскільки ідеться про правовідносини у сфері розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань/податкового боргу платника податків, то цей позов належить до категорії "8. Справи зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства”.

Але у звіті про автоматичний розподіл справ Окружного адміністративного суду України від 07.06.2017 та 15.06.2017 р. даній справі було присвоєно категорію (спеціалізація) - “12.3 звільнення з публічної служби”, що абсолютно не відповідає предмету позову та прямо суперечить вимогам Класифікатора.

В НАБУ вважають, що така категорія була присвоєна даній справі умисно, щоб в результаті автоматизованого розподілу позов Насірова потрапив до потрібної колегії суддів. Зі звіту про автоматичний розподіл справи видно, що інших суддів по категорії “12.3 звільнення з публічної служби” неможливо було призначити. Відтак детективи звернулися до Солом’янського райсуду та отримали доступ до документів, які перебувають в Окружному адміністративному суді Києва.

Що далі?

22 березня 2018 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва, які здійснювали розгляд вказаної справи, повідомили Вищу раду правосуддя та Генеральну прокуратуру України про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.

А вже 27 березня Київський апеляційний адміністративний суд також звернувся до ВРП і ГПУ щодо втручання НАБУ у роботу суду при розгляді позову Насірова до ДФС. До вирішення цього питання провадження у справі призупинено.

ВРП повинна розглянути вказані повідомлення та прийняти рішення про наявність або відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами перевірки. Закон «Про Вищу раду правосуддя» не передбачає конкретнихтермінів розгляду повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність.

І на завершення хочеться процитувати Голову Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка: “Сам факт початку кримінального провадження щодо судді за ст. 375 КК України ще не свідчить про тиск на суддю, оскільки органи прокуратури зобов'язані вносити будь-які повідомлення про правопорушення в реєстр досудових розслідувань. Завдання Ради правосуддя полягає в тому, щоб ретельно вивчити ситуацію і втрутитися там, де судді дійсно необхідний захист, щоб захистити його від тиску, а не врятувати або «прикрити» від будь-якої неприємної ситуації, в якій він опинився під час здійснення правосуддя”.

28 березня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Києва в рамках іншого позову ухвалила передати ГПУ кримінальне провадження за фактами можливого втручання детективами НАБУ в діяльність заступника голови ОАСК Євгена Аблова. Про позов Аблова і його бекграунд - у наступному блозі.