“Суддівські” розслідування НАБУ. Ким займаються детективи?

Саме таким є текст присяги, який проголошує особа, вперше призначена на посаду судді. Лише після цього вона набуває своїх повноважень та може здійснювати правосуддя. Проте трапляються ситуації, коли служителі Феміди самі стають підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальних провадженнях.

Раніше ми писали про те, як розглядаються в судах уже завершені детективами справи щодо суддів. Зокрема, згідно з інформацією Національного антикорупційного бюро України, детективи за час своєї роботи здійснювали розслідування щодо 36 професійних суддів за корупційні злочини та злочини у сфері службової діяльності (станом на початок червня 2018 року). З вказаних вище кримінальних проваджень 7 реалізовані за напрацюваннями Національного бюро, 17 – за матеріалами Служби безпеки України, 12 – за матеріалами Національної поліції України. Щонайменше 14 проваджень перебувало у провадженні Головного підрозділу детективів НАБУ на досудовому розслідуванні.

Проаналізувавши дані з реєстру кримінальних проваджень САП у судах, а також статистичну інформацію НАБУ про скеровані до суду справи протягом серпня та вересня 2018 року, можна зробити висновок, що на сьогодні у судах перебуває щонайменше 27 справ щодо 27 служителів Феміди за корупційні злочини та злочини у сфері службової діяльності. Крім того, ще щонайменше 20 проваджень, в яких фігурантами є 21 суддя, перебувають на досудовому розслідуванні. Що цікаво, згідно зі cлідчою звітністю про кількість направлених до суду кримінальних проваджень з обвинувальними актами, про злочини, вчинені суддями за 2013-2017 роки та за 3 місяці 2018 року, яка міститься в офіційній відповіді Генеральної прокуратури України на наш запит, за статтями 368-370 КК України у вказаному періоді органами прокуратури було направлено 39 обвинувальних актів щодо 45 осіб.

Нижче наводимо приклади імовірних “розцінок” фігурантів-суддів за винесення тих чи інших рішень:

• $150 тисяч (понад 3,7 млн грн) – за винесення вироку в інтересах підсудного;
• $26,6 тисяч – за винесення рішення у господарській справі в інтересах будівельної компанії;
• 570 тисяч грн – за винесення судового рішення у господарській справі про стягнення страхової виплати в сумі 2,3 млн грн;
• 500 тисяч грн – за винесення судового рішення у цивільний справі про стягнення боргу;
• $10 тисяч – за винесення вироку, яким фізична особа буде звільнена від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном;
• $8 тисяч – за задоволення цивільного позову про поновлення на роботі та виплати компенсації в розмірі 1,5 млн грн;
• €5 тисяч – за винесення рішення щодо не зміни арбітражного керуючого у господарській справі про банкрутство підприємства;
• $4 тисячі - за зняття арешту з автомобіля та відмову у задоволенні подання прокуратури;
• $3,5 тисячі - за позитивне рішення у справі щодо позбавлення батьківських прав;
• $2 тисячі - за відмову у задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції щодо невиконання особою умов відбування покарання;
• $1,5 тисячі - за винесення вироку, не пов’язаного з призначенням реальної міри покарання у виді позбавлення волі та неоскарження його прокурором в апеляційному провадженні;
• від 5 до 20 тисяч грн – за непритягнення до адміністративної відповідальності правопорушника за водіння у нетверезому стані (ст. 130 КУАП).

Серед справ, які розслідуються в НАБУ або які вже скеровані до суду, проте їх розгляд ще не розпочато, відомо про такі

Джерело фото: https://www.interpol.int.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 14.03.2016.

Фабула: 9 серпня 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро України викрили суддю Чауса під час отримання неправомірної вигоди (хабара) у сумі $150 тис (понад 3,7 млн грн) за винесення вироку в інтересах підсудного. Зазначені кошти були виявлені в двох скляних банках, які суддя нібито особисто закопував у дворі власного дому.

Письмове повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), було складене керівником САП 10 серпня 2016 року. 6 вересня ВРУ дала згоду на затримання судді та його арешт. За відповідні постанови (№5070, №5071) проголосували 281 та 279 депутатів. Після цього, скориставшись суддівським імунітетом, підозрюваний залишив територію України. З 12 вересня суддю Чауса оголошено у національний, а з 11 листопада — у міжнародний розшук. 25 січня 2017 року детективи НАБУ за погодженням з прокурорами САП подали клопотання до Солом’янського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування (так зване «заочне розслідування») стосовно судді. 28 лютого 2017 року суддя був затриманий співробітниками прокуратури Молдови за запитом Генпрокуратури України, ініційованим НАБУ. На початку жовтня 2017 року Комісія з проблем громадян і надання політичного притулку при президентові Республіки Молдова відхилила запит українського судді Чауса на отримання політичного притулку.

Запобіжний захід: 18 січня 2017 року судді Чаусу було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 3,7 млн грн.

Звільнення: 28 листопада 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Миколу Чауса з посади судді через вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. До цього, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя Чаус безпідставно відсутній на роботі протягом тривалого часу, свідомо нехтує обов’язками та порушує присягу судді, і така поведінка є умисною, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Джерело фото: https://www.radiosvoboda.org.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 09.12.2016.

Фабула: за версією НАБУ, в діях судді можуть міститись ознаки вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України (декларування недостовірної інформації). Суддя не зазначив у своїх деклараціях за 2015 та 2016 роки інформації про користування: транспортним засобом AUDI Q7, який зареєстрований на тестя судді, проте згідно з матеріалами кримінального провадження може перебувати у його фактичному користуванні; житловим будинком, площею 127,4 кв. м., і земельною ділянкою, площею 0,1597 га, які з 04.11.2008 по 02.10.2016 належали його матері, а з 03.10.2016 зареєстровані на колишню дружину. Вовк також не зазначив в електронних деклараціях активи своєї колишньої дружини, зокрема дохід від здійснення підприємницької діяльності, який за даними ДФС України, в 2015 році складав 1 541 830 грн., а в 2016 році складав 1 788 400 грн. Хоча шлюб між суддею та його дружиною було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2015 року (справа № 753\6797\15-ц), проте у 2015-2016 роках ними здійснено декілька спільних поїздок за кордон, що підтверджується даними з системи прикордонників «Аркан», до якої НАБУ має прямий доступ. Також, згідно з вищевказаним рішенням суду, між колишнім подружжям укладено договір про визначення місця проживання дітей та умов здійснення ними права на особисте виховання дітей, відповідно син буде проживати разом з матір'ю, а донька – разом з батьком, проте в деклараціях судді за 2015-2016 роки вказано обох дітей, що також може вказувати на спільне проживання.

Крім того, згідно з декларацією Павла Вовка за 2015 рік, останнім задекларовано наявність $30 тис і €20 тис готівкою та протягом 2012-2016 років подружжя з дітьми здійснили багато виїздів за кордон, що не співвідноситься із рівнем їхніх доходів.

Запобіжний захід та відсторонення: згідно з відповідями Національного антикорупційного бюро України та Вищої ради правосуддя на наш запит, стосовно судді Вовка подібних рішень не ухвалювалося. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Павло Вовк станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://media.slovoidilo.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 09.12.2016.

Фабула: Національне антикорупційне бюро перевіряє Євгена Аблова за фактами незаконного збагачення й декларування недостовірної інформації. Підставою внесення до ЄРДР зазначених відомостей стала доповідна записка керівника управління аналітики та обробки інформації НАБУ. В той же час на думку представника судді, детективи НАБУ відкрили провадження за фактами можливого незаконного збагачення Аблова з метою «змусити» його клієнта ухвалити рішення за позовом про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при НАБУ на користь Бюро або вплинути на розгляд справи шляхом затягування її розгляду.

Запобіжний захід та відсторонення: згідно з відповідями НАБУ та ВРП на наші запити, стосовно судді Аблова подібних рішень не приймалося. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Євген Аблов станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 21.12.2016.

Фабула: Детективи Національного антикорупційного бюро проводять досудове розслідування за фактом можливого декларування недостовірної інформації суддею. Йдеться про дві квартири та машиномісце у Харкові, земельну ділянку, домоволодіння з прилеглими господарськими спорудами у Харківській області вартістю понад 1,2 млн грн та автомобіль.

Зокрема, за данимим НАБУ, Ірина Попович у декларації за 2015 рік нібито не вказала земельну ділянку площею 0,75 га та житловий будинок із надвірними будівлями загальною площею 623,40 кв. м, що до середини грудня 2015 року належали на праві власності її чоловіку, колишньому прокурору Харкова Євгену Поповичу. Імовірна загальна сума незадекларованих активів — 3 667 006 грн. Згодом зазначена нерухомість перейшла у власність «АІА Інтернейшнл Груп Інк», 98,07% статутного капіталу якого також належали чоловікові судді, а значить, Попович зобов'язана була зазначити майно в декларації за 2015 рік, чого не зробила. Відзначимо, що в декларації судді за 2016 та 2017 роки з'явилися зазначені земельна ділянка та житловий будинок, якими вона користується на «іншому праві користування». Загальна площа будинку складає 721,9 кв.м. 30.05.2018 року судді повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України («Декларування недостовірної інформації»). Більше деталей про імовірне майно судді можете прочитати також у статті.

Запобіжний захід та відсторонення: згідно з відповіддю НАБУ, запобіжний захід судді не обирався. За наявними у Бюро відомостями, Попович не здійснює правосуддя у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці.

Джерело фото: https://www.pravda.com.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 26.12.2016

Фабула: 26 січня 2017 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП спільно зі слідчими Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ та працівниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України затримали суддю «на гарячому» при отриманні неправомірної вигоди у розмірі $22 тисячі. Гроші начебто мали піти далі – для вчинення дій, пов'язаних із зняттям обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

27 січня Зінченку було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190; ч.2 ст. 15; ч.4 ст. 27; ч.3 ст. 369 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; закінчений замах до підбурювання на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади). Також цього дня повідомлено про підозру й співучаснику судді, яким виявився помічник адвоката. Його дії кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України.

Запобіжний захід: 29 січня 2017 року Галицький районний суд Львова відмовив детективам НАБУ у клопотанні про арешт судді Зінченка. Йому було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Відсторонення: 22 грудня 2014 року термін повноважень судді Зінченка закінчився. 1 серпня 2017 року Вища рада правосуддя вирішила відмовити у внесенні подання Президентові про призначення Сергія Зінченка на посаду судді Солом’янського районного суду Києва через обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з його призначенням на посаду судді. Окрім описаного вище кримінального провадження, до них також було віднесено те, що суддя постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі № 760/1377/14-к стосовно учасника у масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Джерело фото: https://www.slovoidilo.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 03.01.2017.

Фабула: з січня 2017 року НАБУ розслідує кримінальне провадження щодо судді. У березні 2018 їй повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем і винесенні завідомо неправосудного рішення (ч.2 ст. 364 і ч.1 ст. 375 КК). За версією слідства, суддя прийняла у господарській справі незаконне рішення. Йдеться про ухвалу в господарській справі, якою в грудні 2016 суддя Денисюк зобов’язала державне «Укргазвидобування» передати компанії «Карпатнадраінвест» газ і газовий конденсат, арештовані у справі щодо нардепа Олександра Онищенка. Детективи встановили низку порушень судді під час розгляду зазначеної господарської справи. Зокрема, рішення було ухвалено на підставі розгляду зустрічної позовної заяви від приватного товариства, розгляд якого відбувся без сплати позивачем судового збору, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 200 тис. грн. В подальшому вказане рішення було скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду. 16 серпня 2018 року на підставі матеріалів розслідування Бюро прокурори САП скерували обвинувальний акт до суду для розгляду по суті.

Запобіжний захід: 10 травня 2018 року стосовно судді було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 21 травня. 22 травня 2018 року у його продовженні було відмовлено у зв’язку із закінченням терміну дії. Клопотання щодо визначення застави перебуває на розгляді у суді.

Відсторонення: згідно з відповіддю Вищої ради правосуддя на наш запит, стосовно судді Денисюк подібних рішень не приймалося. В той же час, за інформацією НАБУ, вона не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень для суддів, призначених вперше.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 08.02.2017.

Фабула: за версією слідства, суддя Гончаренко могла за неправомірну вигоду виносити рішення про встановлення фактів родинних відносин іноземців із громадянами України, що в подальшому ставало підставою для набуття українського громадянства. Детективи встановили, що у 2015 – 2017 роках суддя ухвалила щонайменше 12 аналогічних рішень про встановлення фактів родинних відносин іноземців з українцям. У Бюро також провели допит двох іноземців, які за рішенням судді набули українського громадянства. За їхніми словами, вони заплатили по $20 тис. кожний громадянину України, вихідцю з Лівану. НАБУ встановило його особу, а також той факт, що їм надавалися послуги з оформлення документів для отримання громадянства України особі без громадянства. Також у Бюро отримали доступ до автоматизованої системи документообігу суду. Детективи вважають, що в неї могли втрутитися невідомі з метою, щоб справи потрапляли до потрібної судді. За цим фактом уже призначена експертиза.

Нагадаємо, 29 листопада 2017-го у Державній міграційній службі повідомили про затримання «агента» НАБУ Титункова під час спроби передачі неправомірної вигоди першому заступнику голови ДМС Діні Пімаховій. 30 листопада в НАБУ заявили про зрив спецоперації через втручання СБУ та Генпрокуратури. Йшлося про те, що СБУ незаконно затримала працівника НАБУ, який документував один «з епізодів за участі першого заступника голови Державної міграційної служби України», та втрутилася у спецоперацію агентства, спрямовану на виявлення учасників організованого злочинного угруповання у Державній міграційній службі України.

Запобіжний захід та відсторонення: згідно з відповідями НАБУ та ВРП на наші запити, стосовно судді Гончаренко подібних рішень не приймалося. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Тетяна Гончаренко станом на кінець серпня 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: http://ukrreporter.com.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 20.06.2017.

Фабула: за повідомленням САП у Facebook, заступник керівника апарату Подільського районного суду Києва у змові із суддею цього ж суду нібито вчинили умисні дії, в результаті яких одержали $10 тис. В обмін на ці кошти вони обіцяли вплинути на іншого суддю, аби та ухвалила рішення на користь фізичної особи-позивача, яка вимагала від приватної компанії відшкодувати збитки, завдані діями відповідача. Розслідування за наведеними фактами детективи НАБУ здійснюють із жовтня 2017 року. 27 квітня 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про підозру судді та заступнику керівника апарату суду.

Запобіжний захід: 5 травня 2018 року Солом'янський районний суд Києва обрав підозрюваній у зловживанні впливом судді Подільського райсуду Войтенко запобіжний захід у вигляді застави 30 тис. грн. 23 серпня їй було продовжено обов’язки до 23 жовтня 2018 року. Заступниці керівника апарату суду Києва Чубко суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В подальшому термін дії обов’язків було продовжено до 25 серпня 2018 року.

Відсторонення: 29 травня 2018 року ВРП у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності відсторонила суддю Войтенко від здійснення правосуддя (№ 1540/0/15-18). Пізніше ВРП продовжила відсторонення судді до 20 серпня 2018 року. На даний час 4-місячний термін, на який можливе відсторонення судді під час здійснення досудового розслідування, сплив. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Тетяна Войтенко станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: http://city.sumy.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 06.07.2017.

Фабула: 1 листопада 2017 року детективи спільно з працівниками СБУ та під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали голову Господарського суду Сумської області під час одержання неправомірної вигоди в розмірі $26,6 тис. За версією слідства, служитель Феміди вимагав гроші за винесення рішення у господарській справі в інтересах будівельної компанії. Голову суду затримано в порядку ст. 482 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні злочину, кваліфікованого за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України ("Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою"). 2 листопада йому повідомлено про підозру. 7 листопада Вища рада правосуддя надала згоду на утримання судді під вартою. 26 липня 2018 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили стороні захисту про завершення досудового розслідування та надали матеріали слідства для ознайомлення.

Запобіжний захід: 8 листопада 2017 року cудді було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 млн грн і покладено додаткові обов’язки. 30 липня термін дії покладених на Коваленка обов'язків було продовжено до 27 вересня 2018 року.

Відсторонення:14 листопада 2017 року ВРП відсторонила суддю від здійснення правосуддя до 2 січня 2018 року. В подальшому 28 грудня відсторонення було продовжено до 28 лютого 2018 року. На даний час 4-місячний строк, на який можливе відсторонення судді під час здійснення досудового розслідування, сплив. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Олександр Коваленко станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://antikor.com.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 08.08.2017

Фабула #1: суддя підозрюється в отриманні хабара за непритягнення до адміністративної відповідальності. За повідомленням Судового репортера, у 2017 році на розгляд до судді Фейіра надійшов протокол про вчинення адміністративного правопорушення за водіння в стані алкогольного сп’яніння. Згідно з матеріалами справи, помічник судді порадила водію звернутися до конкретного адвоката, який був знайомим судді. Далі адвокат начебто вимагав у водія $500 хабара для судді та 2000 грн для себе. За версією слідства, $300 судді передали до засідання і $200 після. Під кінець судового засідання суддя Фейір вказав, що водій не проходив тест на алкоголь на тестері «Драгер», щоб використати це як підставу для закриття справи. Суддя та адвокат були викриті правоохоронними органами. У справі про отримання хабара судді Фейіру та адвокату повідомлено про підозру.

Фабула #2: у справі про отримання неправомірної вигоди вдома у судді пройшов обшук. Окрім $300 ймовірного хабара, були також вилучені $5 723, 1 250 євро і 34 500 угорських форинтів (станом на 14.07.2018 – близько 3200 грн). Ці гроші не були відображені в декларації судді. Тому НАБУ зареєструвало ще одне кримінальне провадження за декларування недостовірної інформації. Суддя та його дружина заявили, що не знають, що це за гроші, і членам їх родини вони не належать. Під час розслідування заяв про повернення коштів від законного власника не надходило. НАБУ не зібрало достатньо доказів для повідомлення судді про підозру у недостовірному декларуванні. Оскільки НАБУ необхідно закрити справу, а власник грошей залишився невідомим, то детектив подав клопотання про конфіскацію їх у власність держави.

Запобіжний захід: 10 жовтня 2017 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду застосував до судді Фейіра запобіжний захід у вигляді 65 тис. грн застави та поклав на нього додаткові обов’язки (прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; спілкуватись з свідками лише з дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну свого місця проживання тощо).

Відсторонення: Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, суддя Фейір станом на 17 серпня 2018 року продовжував здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://ua.censor.net.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 28.08.2017.

Фабула:1 березня 2018 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП провели санкціоновані обшуки в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва та за місцем фактичного проживання судді Олега Лінника. Слідчі дії було проведено в рамках розслідування кримінального провадження за фактом можливого внесення суддею недостовірних відомостей до е-декларації (ст. 366-1 Кримінального кодексу України). В антикорупційному бюро уточнювали, що йдеться про майно, яке належить судді, але у декларації не відображене. Ухвали на проведення обшуків були видані слідчим суддею Солом’янського районного суду Києва на підставі клопотання Керівника САП Назара Холодницького.Детективи вилучили речі та документи, які отримали статус тимчасово вилученого майна. У деклараціях за 2014, 2015 і 2016 роки суддя не вказав жодного нерухомого майна, яке б було у нього або його сім'ї на праві власності або користування.

Звільнення: 29 травня 2018 року Вища рада правосуддя прийняла рішення звільнити Олега Лінника з посади судді у зв’язку із поданням заяви про відставку.

Джерело фото: http://www.vru.gov.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 12.09.2017.

Фабула: 27 вересня детективи НАБУ спільно з працівниками Управління захисту економіки Національної поліції в Донецькій області під процесуальним керівництвом САП викрили заступника голови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області на хабарі. Служитель Феміди нібито отримав 6 000 грн неправомірної вигоди за обіцянку не притягати до відповідальності та закрити адміністративне провадження за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Ігорю Мінаєву було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди»). Розслідування наведених фактів детективи Національного бюро здійснювали з вересня 2017 року. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява про вчинення корупційного правопорушення, подана до Харківського територіального управління НАБУ. 6 вересня 2018 року обвинувальний акт стосовно судді скеровано до суду.

Запобіжний захід: 28 вересня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду Бобровник обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на 60 днів, до 26 листопада. В подальшому суд продовжував дію обов'язків по 21 січня та по 17 березня 2018 року. 16 березня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду Вишняк відмовив у задоволенні клопотання про продовження особистого зобов'язання з покладенням додаткових обов’язків. 24 квітня слідчий суддя Солом`янського районного суду Фомін вирішив продовжити підозрюваному обраний запобіжний захід (в частині дії обов'язків) до 28 травня 2018 року.

Відсторонення:3 жовтня 2017 року ВРП відсторонила суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 28 листопада 2017 року. 23 листопада ВРП вирішила продовжити відсторонення до 23 січня 2018 року. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Ігор Мінаєв станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

На цьому ж засіданні ВРП також ухвалила рішення звернутися до Генерального прокурора з поданням про виявлення та притягнення до відповідальності детективів НАБУ. Із пояснень прокурора та судді на засіданні ВРП стало відомо про переміщення судді Мінаєва службовим автомобілем співробітниками НАБУ зі Слов’янська до Києва 27 вересня 2017 року та розміщення його в готелі, де він перебував до 7 години 28 вересня 2017 року, після чого був доставлений в НАБУ для вручення повідомлення про підозру та участі в слідчих діях. Генеральна прокуратура України у відповідь на дане звернення повідомила Вищу раду правосуддя, що 24 листопада 2017 року прокурором САП внесено відомості до ЄРДР за фактом можливого перевищення службових повноважень працівниками НАБУ.

Джерело фото: https://www.slovoidilo.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 15.09.2017.

Фабула: 27 вересня 2017 року детективи НАБУ спільно зі співробітниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області викрили нібито «на гарячому» суддю Лисюка. Як встановило слідство, суддя одержав $2,5 тис в обмін на ухвалення ним рішення у цивільній справі про забезпечення позову. Того ж дня йому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України ("Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою"). 14 серпня 2018 року детективи під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили судді про завершення досудового розслідування та надали йому матеріали слідства для ознайомлення.

Запобіжний захід:29 вересня 2017 року Лисюку було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 27 листопада та покладено додаткові обов'язки. 24 листопада цілодобовий домашній арешт та обов'язки було продовжено до 20 січня 2018 року. 26 грудня 2017 року Апеляційний суд Києва замінив цілодобовий домашній арешт на домашній арешт у нічний час. 17 січня 2018 року Солом’янський районний суд продовжив дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби до 17 березня 2018 року. 23 квітня 2018 року було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 23 червня 2018 року та покладено обов'язки. 14 червня 2018 року керівник САП Холодницьким продовжив термін досудового розслідування до 11 місяців, тобто до 27 серпня 2018 року. 22 серпня 2018 року слідчий суддя продовжив дію обов’язків до 22 жовтня 2018 року (утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні).

Відсторонення:10 жовтня 2017 року ВРП відсторонила суддю від здійснення правосуддя до 27 листопада. 23 листопада 2017 року ВРП продовжила відсторонення до 23 січня 2018 року. На даний час 4-місячний строк, на який можливе відсторонення судді під час здійснення досудового розслідування, сплив. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Олександр Лисюк станом на серпень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://www.radiosvoboda.org.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 20.09.2017.

Фабула: детективи НАБУ проводять досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, а саме за фактом декларування недостовірної інформації суддею, яка у 2015 році проживала у квартирі, не зазначеній у декларації. Також із листопада 2016 року суддя нібито проживає в приватному будинку своєї свекрухи, про що також не було зазначено в декларації. Детальніше про статки судді та членів її родини Ви можете прочитати у статті.

Запобіжний захід та відсторонення: згідно з відповідями НАБУ та ВРП на наші запити, стосовно судді Ступак подібних рішень не приймалося. Суддя продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://chesnosud.org.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 27.10.2017.

Фабула: 15 березня 2018 року на ймовірному отриманні неправомірної вигоди було затримано двох суддів Луцького міськрайонного суду. За попереднью інформацією, судді вимагали хабар за непритягнення до адміністративної відповідальності правопорушника за водіння у нетверезому стані (ст. 130 КУАП). За гроші суддя Ющук повинен був вплинути на свого колегу, суддю Сівчука, який мав сприяти затягуванню строків судового розгляду у справі та подальше прийняття рішення про її закриття у зв’язку із закінченням на момент її розгляду строків, визначених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розслідування у кримінальному провадженні детективи НАБУ здійснювали з жовтня 2017 року. Попередня правова кваліфікація була визначена за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди). 20 березня 2018 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Олегу Ющуку про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України ("Зловживання впливом").

Запобіжний захід: 22 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду Кізюн застосувала до судді запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням окремих обов'язків (з'являтися до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками тощо). 18 липня дію обов’язків було продовжено до 18 вересня 2018 року.

Відсторонення: 2 травня 2018 року ВРП відсторонила до 20 травня 2018 року суддю Ющука від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. 17 травня 2018 року Рада продовжила тимчасове відсторонення ще на 2 місяці. На даний час 4-місячний строк, на який можливе відсторонення судді під час здійснення досудового розслідування, сплив. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Олег Ющук та Андрій Сівчук станом на вересень 2018 року продовжують здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://www.volyn24.com.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 18.11.2017.

Фабула:За версією слідства, Наталія Сушик за пособництва заступника мера Луцька Олександра Рачкова отримала неправомірну вигоду в розмірі $10 тисяч від невідомого за винесення фізичній особі покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі, в кримінальному провадженні про збут підроблених доларів. Зазначається, що голова Шацького райсуду в своєму автомобілі Infiniti FX35 отримала від Рачкова $10 тисяч за винесення вироку, яким фізособа звільнена від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном. Працівники прокуратури Волинської області та Національної поліції в присутності понятих провели огляд Infiniti. В результаті слідчих дій були вилучені iPhone 8, свідоцтво про реєстрацію та сам автомобіль, заява на видачу готівки на суму $2 тисяч в Альфа Банку (отримувач – заступник мера Луцька) і $10 тисяч готівкою. Постановою прокурора САП вилучене визнане речовим доказом. 26 квітня 2018 року судді повідомлення про підозру. Дії Сушик кваліфіковано за ч.3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Запобіжний захід: 21 серпня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду продовжив Сушик термін дії обов'язків на 2 місяці (прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися із спілкування із свідками).

Відсторонення: 14 червня 2018 року ВРП відсторонила суддю Сушик від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 14 серпня. 9 серпня 2018 року ВРП вирішила продовжити строк тимчасового відсторонення судді до 9 жовтня.

Джерело фото: https://sud.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 23.11.2017.

Фабула 1: 14 грудня 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро України разом із співробітниками Департаменту захисту економіки Національної поліції у Донецькій області під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили та затримали суддю одразу після отримання неправомірної вигоди. Також затримано адвоката, який у вчиненні правопорушення виконував роль посередника. За версією слідства, служитель Феміди разом з адвокатом отримали неправомірну вигоду за винесення рішення про непритягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності за водіння в стані алкогольного сп’яніння та не позбавлення права на керування транспортними засобами. Обох осіб затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Відомості до ЄРДР детективи внесли у листопаді 2017 року на підставі звернення громадян. 15 грудня 2017 року судді було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України («Одержання неправомірної вигоди»). Також повідомлено про підозру і спільнику голови суду — адвокату, який виконував роль посередника. Його дії кваліфіковано за ч. 4, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 30 березня 2018 року стороні захисту відкрили матеріали слідства для ознайомлення. 6 серпня 2018 року обвинувальний акт було скеровано до суду. Що цікаво, 17 серпня 2018 року водій, якого було звинувачено у пропозиції 5 тис. грн неправомірної вигоди за вплив на суддю Молібогу, відмовився від раніше підписаної із САП угоди про визнання винуватості, оскільки не погоджувався з її текстом, та не визнав своєї провини в повному обсязі.

Фабула 2: НАБУ також проводить розслідування за фактами можливого незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації суддею. За версією слідства, Молібога не вказав у деклараціях користування Audi Q7, а також набув у власність активи в значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами.

Запобіжний захід: у першому провадженні 16 грудня 2017 року слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва ухвалив застосувати до Молібоги запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 123 340 грн та покласти на нього окремі обов’язки. В подальшому строк дії обов’язків продовжувався. Щодо другої справи, то ухвалою слідчого судді від 26 квітня 2018 року до Молібоги було обрано запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої становив 70,5 тис. грн та визначено додаткові обов’язки, яких він повинен дотримуватися. 11 червня суд відмовив детективам у продовженні дії обов’язків.

Відсторонення: 16 грудня 2017 року ВРП відсторонила голову Дружківського міського суду Донецької області Молібогу до 15 лютого 2018 року, було відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. 13 лютого 2018 року відсторонення було продовжено до 13 квітня. 11 квітня Молібогу було відсторонено від адміністративної посади голови суду до 9 червня 2018 року. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Геннадій Молібога станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: http://www.vru.gov.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 05.03.2018.

Фабула: 23 квітня детективи НАБУ за матеріалами СБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю Голосіївського районного суду Києва в момент отримання ним $1 тис. За даними правоохоронців, суддя вимагав та одержав від посередника кошти за задоволення цивільного позову на користь позивача про поновлення його на роботі та виплати йому компенсації в розмірі 1,5 млн грн. Свої «послуги» суддя нібито оцінив у $8 тис, які передавались йому трьома траншами. В момент передачі останньої частини неправомірної вигоди суддю й було викрито.

Запобіжний захід: 25 квітня 2018 року ВРП надала дозвіл на утримання судді під вартою. 26 квітня 2018 року суд частково задовольнив клопотання прокурора і застосував до Новака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 червня 2018 року. Цією самою ухвалою визначено розмір застави у 120 тис. грн, яку і вніс підозрюваний.

Відсторонення: 2 травня 2018 року Вища рада правосуддя відсторонила суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 24 червня 2018 року. 25 червня 2018 року ВРП продовжила відсторонення до 24 серпня, проте пізніше за позовом судді Новака колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду визнала це рішення ВРП протиправним і скасувала його. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Андрій Новак станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: https://bihus.info.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 26.03.2018.

Фабула: 10 травня 2018 року за наслідками операції, проведеної прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із залученням оперативних працівників Головного управління «К» СБУ, викрито «на гарячому» суддю Окружного адміністративного суду Києва при отриманні неправомірної вигоди. Згідно з матеріалами розслідування, вона вимагала в одного з учасників судового розгляду неправомірну вигоду за прийняття рішення на його користь у розмірі $10 тис та була затримана при отриманні першого «траншу» в сумі $2 тис. 26 липня 2018 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили судді про завершення досудового розслідування та надали стороні захисту матеріали слідства для ознайомлення. 1 серпня 2018 року обвинувальний акт було скеровано до Голосіївського районного суду Києва.

Запобіжний захід: 24 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду Києва Фомін призначив запобіжний захід у вигляді 140 960 грн застави. Також на суддю було покладено окремі обов'язки (здати на зберігання закордонні паспорти, прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду тощо). 6 серпня 2018 року клопотання про продовження строку дії обов’язків залишено без розгляду.

Відсторонення: 22 травня Вища рада правосуддя до 11 липня відсторонила суддю Власенкову від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а потім продовжила відсторонення до 11 серпня 2018 року. 7 серпня 2018 року ВРП продовжила відсторонення судді до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Джерело фото: http://dniprograd.org.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 04.04.2018.

Фабула: 24 травня 2018 року представники НАБУ та СБУ в Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокурорів САП у результаті проведення слідчих дій викрили суддю місцевого суду на отриманні $15 тис. За версією слідства, служитель Феміди вимагав неправомірну вигоду за визнання потерпілим фермерського господарства та за винесення вироку, не пов'язаного з позбавленням волі, у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у рейдерстві та підробці документів. З метою документування можливої протиправної діяльності детективи НАБУ здійснили обшуки за місцем роботи та у помешканнях осіб, ймовірно причетних до вчинення злочину. Внаслідок слідчих дій було вилучено предмет неправомірної вигоди. 31 серпня 2018 року справу було скеровано до суду.

Запобіжний захід: 11 червня 2018 року Солом'янський районний суд Києва ухвалив застосувати до судді Леонова запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 8 серпня 2018 року. 4 липня 2018 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу захисника та змінив запобіжний захід на нічний домашній арешт – з 22:00 до 06:00 до 29 липня 2018 року. Ухвалою слідчого судді від 27 серпня 2018 року нічний домашній арешт було продовжено до 27 жовтня 2018 року.

Відсторонення: 7 червня 2018 року Вища рада правосуддя у зв’язку з притягненням судді Леонова до кримінальної відповідальності вирішила відсторонити його від здійснення правосуддя до 29 липня 2018 року. 24 липня 2018 року ВРП продовжила відсторонення до 29 серпня 2018 року. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Андрій Леонов станом на вересень 2018 року продовжує здійснювати правосуддя.

Джерело фото: http://report.if.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 20.06.2018

Фабула: 7 серпня 2018 року детективи НАБУ спільно з оперативними працівниками СБУ та під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю «на гарячому». Його було затримано одразу після отримання €3 тис – частини від обумовленої суми у €5 тис – від місцевого мешканця. За даними слідства, суддя взяв ці кошти в обмін на обіцянку не змінювати арбітражного керуючого у господарській справі про банкрутство підприємства, що перебуває у нього на розгляді. 8 серпня 2018 року Булці було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Запобіжний захід:10 серпня 2018 року Солом’янський суд відмовив у застосуванні щодо Булки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку слідчого судді, було порушено процедуру пред’явлення підозри. Суд вказав, що письмове повідомлення про підозру здійснюється лише Генеральним прокурором України або його заступником і передоручення таких повноважень іншим особам КПК України не передбачено. 29 серпня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Києва скасувала ухвалу Солом’янського суду та застосувала домашній арешт у нічний час. Цей запобіжний захід діє до 8 жовтня 2018 року.

Відсторонення: 14 серпня 2018 року ВРП відсторонила суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 8 жовтня, ​а вже 25 вересня 2018 року вирішила звільнити суддю у відставку.

Джерело фото: https://brs.vn.court.gov.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 05.07.2018

Фабула: 2 серпня 2018 року НАБУ, САП та СБУ викрили суддю на можливому хабарі. Слідство встановило, що суддя за посередництва адвоката вимагав 20 тис. грн від місцевого мешканця. За таку винагороду він нібито обіцяв закрити адміністративну справу за водіння в нетверезому стані. Обох – посередника та суддю – правоохоронці затримали у райсуді після отримання всієї суми неправомірної вигоди. 6 серпня 2018 року служителю Феміди, який одночасно виконував обов’язки голови суду, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). 7 серпня 2018 про підозру повідомлено також і адвокату-посереднику.

Запобіжний захід:4 вересня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом’янського районного судуКиєва до судді Хитрука було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено окремі обов'язки (утримуватися від спілкування зі свідками, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон, носити електронний браслет тощо).

Відсторонення: 11 вересня 2018 року ВРП відсторонила суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 4 жовтня 2018 року.

Джерело фото: http://zib.com.ua

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 31.07.2018

Фабула: 20 серпня 2018 року детективи НАБУ спільно з працівниками Управління захисту економіки ДЗЕ Національної поліції в Київській області під процесуальним керівництвом САП викрили на отриманні неправомірної вигоди суддю Нечипоренка. Як встановило слідство, служитель Феміди нібито отримав 8 тис. грн неправомірної вигоди за непритягнення громадянина до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП (порушення порядку ведення господарської діяльності). Дії судді попередньо кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Запобіжний захід: Рішенням Солом’янського суду міста Києва Леоніду Нечепоренку обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Відсторонення: 4 вересня 2018 року ВРП відсторонила суддю Нечепоренка від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності до 23 жовтня 2018 року.

Джерело фото: http://dialogs.org.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 09.08.2018.

Фабула: 16 серпня 2018 року детективи НАБУ спільно з працівниками Управління захисту економіки в Луганській області під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю на отриманні неправомірної вигоди у розмірі 10 200 грн. Вказані кошти він начебто вимагав за непритягнення громадянина до адміністративної відповідальності за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Дії судді попередньо кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).

Запобіжний захід: інформації про обрання щодо Віталія Озерова запобіжного заходу не виявлено.

Відсторонення: 30 серпня 2018 року Вища рада правосуддя відсторонила суддю Віталія Озерова від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності до 20 жовтня 2018 року.

Джерело фото: https://www.slovoidilo.ua.

Дата внесення відомостей в ЄРДР: 16.08.2018.

Фабула: За версією слідства, суддя підозрюється в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 30 тис. грн за вплив на суддів Соснівського районного суду Черкас, які мали розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції). 29 серпня 2018 року судді повідомлення про підозру.

Запобіжний захід: Під час засідання ВРП прокурор заявив, що суд поки не обирав запобіжний захід судді Пономаренку. За його словами, прокурори хочуть домогтися чогось одного – або відсторонення підозрюваного від правосуддя, або обрання йому запобіжного заходу.

Відсторонення: 11 вересня 2018 року Вища рада правосуддя вирішила відсторонити суддю Пономаренка від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності до 29 жовтня 2018 року.

Отже, з 27 справ, які вже передані до суду:

• 18 обвинувальних актів направлено за ч.3 або ч.4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди);
• 3 обвинувальні акти за ст. 369-2 КК України (зловживання впливом);
• 5 обвинувальних актів за ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-2 (незаконне збагачення) КК Українии;
• 1 обвинувальний акт за ч.2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч.1 ст. 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) КК України.

Із 27 суддів, обвинувальні акти щодо яких уже скеровані до суду:

• 4 суддів – відсторонено від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження;
• 7 суддів – звільнено з посади у зв'язку із поданням заяви про відставку;
• 1 суддю – звільнено у зв’язку з порушенням присяги;
• 4 – звільнено за вчинення істотного дисциплінарного проступку;
• 4 – не здійснюють правосуддя з інших причин;
• 7 – продовжують здійснювати правосуддя.

Голова Здолбунівського районного суду Олег Плевако внаслідок тривалої хвороби помер вже після передачі справи до суду. Повноваження судді ВАС Олега Голяшкіна закінчилися 15 грудня 2017 року, коли Вищий адміністративний суд України припинив здійснювати процесуальну діяльність. Суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Денисюк, за інформацією НАБУ, не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень для суддів, призначених вперше.Також не вдалося знайти інформації про відсторонення чи звільнення судді Олексія Бурана. Відомо, що він перебував у СІЗО протягом 22 місяців у 2016-2018 роках. Потім йому було обрано цілодобовий домашній арешт, а 4 червня 2018 року на черговому судовому засіданні запобіжний захід було змінено на домашній арешт у нічний час (з 19:00 до 8:00) з носінням електронного браслету та забороною відвідувати можливі місця перебування свідків, підозрюваних, потерпілих у кримінальному провадженні, зокрема адміністративну будівлю Малиновського районного суду м. Одеси.

В той же час семеро суддів до останнього часу продовжували здійснювати правосуддя. Це суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ганна Білик, суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ігор Петрик, суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Михайло Пак, в.о. голови Каланчацького районного суду Олена Живцова, суддя Бабушкінського районного суду Дніпра Андрій Леонов, суддя Слов’янського міського суду Ігор Мінаєв та голова Дружківського міськсуду Донецької області Геннадій Молібога.

Попередня правова кваліфікація в тих 20 провадженнях, які перебувають на стадії досудового розслідування:

• 10 – за ч.3 або ч.4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди);
• 3 – за ст. 369-2 КК України (зловживання впливом);
• 6 – за ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-2 (незаконне збагачення) КК Українии;
• 1 – за ч.4 ст. 190 (шахрайство); ч.2 ст. 15 (закінчений замах на злочин); ч.4 ст. 27 (підбурювання); ч.3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК України.

З 21 судді, справи щодо яких перебувають на досудовому розслідуванні і про які ми знайшли інформацію:

• 5 – тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя;
• 1 – звільнено за вчинення істотного дисциплінарного проступку;
• 2 – звільнено з посади у зв'язку із поданням заяви про відставку;
• 2 – не здійснюють правосуддя з інших причин (закінчення 5-річного терміну повноважень та перебування у декретній відпустці);
• 11 – продовжують здійснювати правосуддя.​

  ---

Як висновок, із 48 суддів-фігурантів у справах НАБУ (як тих кримінальних проваджень, які уже скеровані до суду, так і тих, що перебувають на досудовому розслідуванні):

• 4 суддів – відсторонено від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження;
• 5 – тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя;
• 1 суддю – звільнено у зв’язку з порушенням присяги;
• 5 – звільнено за вчинення істотного дисциплінарного проступку;
• 9 суддів – звільнено з посади у зв'язку із поданням заяви про відставку;
• 6 – не здійснюють правосуддя з інших причин;
• 18 – продовжують здійснювати правосуддя.

Як можна побачити, наявність офіційної підозри чи переданого до суду обвинувального акту щодо судді ще не гарантує того, що такий суддя не буде продовжувати вершити правосуддя і виносити рішення іменем України, хоча б на час проведення розслідування чи розгляду справи у суді. В той же час, саме розгляд таких справ у судах є дуже тривалим і в жодній із них ще не винесено остаточного рішення. Окремі справи слухаються вже більше 28 місяців...

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.