Все, що треба знати про оскарження онлайн-виборів до РГК

Чому очікують? Тому що після кожних чергових виборів подаються позови щодо їх оскарження. Мотивація може бути різна: від бажання жити в правовому суспільстві до бажання тиску на громадськість...

У Положенні про порядок формування Ради громадського контролю, затвердженому Главою Адміністрації Президента, чітко сказано: “Конкурс з формування складу Ради громадського контролю проводиться шляхом рейтингового Інтернет-голосування громадян, які проживають на території України.” Тому позови, які пов’язані з оскарженням самого способу обрання членів РГК, виглядають принаймні доволі дивно.

Щодо нарікань на непрозорість процесу виборів, вкотре повторюємо: на сайті НАБУ протягом усього періоду голосування можна подивитися протокол голосування, який після закінчення виборів о 21 – відкривається. Таким чином кожен охочий може порахувати попередні результати.

Так, цього року, згідно з оприлюдненими протоколами голосування, участь в онлайн-виборах взяли 19 298 осіб.

У цьому відкритому документі зазначено час голосування, частково закодована IP-адреса пристрою, з якого було здійснено операцію, та порядкові номери кандидатів, за які віддано голоси.

Остаточні та офіційні результати оприлюднено 6 червня 2018 року, після того, як уповноважені особи провели аналіз проведеної процедури голосування на відповідність законодавству і відсутності так званих “накруток” голосів.

Позаторік було виявлено спробу сфальсифікувати вибори, через що було достроково припинено повноваження 5 осіб.

Ми вирішили зібрати інформацію про всі позови щодо оскарження результатів виборів до РГК. Станом на червень 2018 року їх було подано 8.

Оскарження виборів 2015 року

Справа №826/16110/16 за позовом народного депутата Ігоря Луценка до директора НАБУ Артема Ситника.

У позові Ігор Луценко просив суд визнати протиправною бездіяльність директора НАБУ Артема Ситника, оскільки він нібито не вжив всіх належних заходів для проведення конкурсу на обрання членів РГК НАБУ, сформованої у 2015 році. Позивач вважав, що деякі члени Ради вказали неправдиві відомості при подачі документів, а відтак їхні повноваження мали припинитися.

Суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб – НАБУ, Раду громадського контролю НАБУ та окремих членів першого складу Ради: Віталія Шабуніна, Дмитра Шерембея, Олексія Хмару, Дар’ю Каленюк, Олександру Устінову, Андрія Марусова, Олексія Гриценка та Романа Маселка.

Окружний адміністративний суд Києва 8 травня 2018 року постановив ухвалупро залишення позову без розгляду, оскільки в судові засідання 04.01.2018 р., 23.02.2018 р., 08.05.2018 р. представник позивача чи сам позивач не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про причини неявки в судові засідання він не повідомив.

На вказану ухвалу була подана апеляційна скарга. Справу розглядав Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Собківа Я.М. та суддів-учасників колегії Петрика І.Й. та Сорочко Є.О. До речі, НАБУ розслідувало справу щодо судді Ігоря Петрика щодо імовірного отримання ним неправомірної вигоди, по якій прокурори САП скерували до суду обвинувальний акт. Справа перебуває в Печерському районному суді Києва, проте вже більше року судді не можуть провести навіть підготовчого засідання.

За результатами судового розгляду апеляційний суд вирішив відмовити у задоволенні апеляційної скарги народного депутата та залишити без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позову без розгляду.

Оскарження виборів 2016 року

Оскаржити вибори другого складу РГК від 02.06.2016 року вирішили: Громадська організація «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до НАБУ (справа № 826/13844/16), а також громадянин Шахін Алієв (справа № 826/15514/16) та адвокат Олексій Шевчук (справи № 826/12439/17 та № 826/11389/17).

Спільним для всіх позовів (окрім № 826/13844/16) є схожість вимог, які вони містять:

• визнати протиправними дії НАБУ щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад РГК, проведеного 02.06.2016 року в частині обрання окремих осіб.
• визнати протиправним та скасувати рішення НАБУ щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад РГК, проведеного 02.06.2016 року, в частині обрання окремих осіб.
• визнати незаконним обрання та формування Директором НАБУ складу конкурсних чи Дисциплінарної комісії НАБУ, в частині включення до комісій окремих осіб, визначених РГК, припинити їхні повноваження.

Відмінним є лише конкретні члени РГК, щодо обрання яких подано вказані позови та, відповідно, суб’єктний склад справ.

Зокрема, позови стосуються обрання до складу РГК та призначення до Дисциплінарної комісії Бюро Романа Маселка та Володимира Рисенка, а також обрання до складу РГК та призначення до конкурсних комісій (перша з яких, нагадаємо, обирає детективів) всіх членів, а саме Олексія Гриценка, Євгена Грушовця, Романа Бочкали, Алли Юрченко, Ігоря Бондарчука, Дмитра Золотих, Сергія Гребенюка, Назара Первака та Ігоря Василіва.

В основі позовів – позиція, що НАБУ та її директор в порушення Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” та “Положення про порядок формування Ради громадського контролю при НАБУ” перебрали на себе повноваження щодо підготовки та проведення конкурсу з формування складу РГК. А також на власний розсуд визначили процедуру проведення конкурсу, віддаючи перевагу одним кандидатам та обмежуючи права інших. Зокрема, незаконним вважався факт залучення ГО “Електронна демократія” для надання системи голосування і суб’єктів для здійснення захисту процесу голосування, а також проведення Рейтингового Інтернет-голосування без перевірки документів, що посвідчують громадянство та місце проживання виборців або без їх ідентифікації за допомогою ЕЦП.

Справа Рисенка

У справі щодо оскарження обрання Володимира Рисенка до складу РГК та Дисциплінарної комісії у 2016 році, представник НАБУ подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через порушення позивачем строку звернення до суду.

Позов пред'явлено до суду 29 вересня 2017 року, а результати голосування та інформація про делегування Володимира Рисенка до складу Дисциплінарної комісії були опубліковані на офіційному сайті НАБУ за рік до того – в червні 2016 року. Відтак позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів ще в червні 2016 року.

Суд, враховуючи публічність та відкритість інформації про результати голосування, а також те, що позивач не навів жодних поважних підстав для поновлення пропущеного терміну звернення до суду, залишив його без розгляду.

Водночас суд послався на рішення першої інстанції у справі щодо оскарження обрання Романа Маселка (№826/15514/17) і вказав, що конкурс з формування РГК було проведено з порушенням норм Закону та Порядку проведення конкурсу, що у свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваних дій та рішень.

У справі щодо оскарження обрання до складу РГК та призначення до конкурсних комісій всіх її членів позовну заяву також залишено без розгляду з підстав пропуску терміну на звернення до суду.

З моменту оприлюднення інформації про обрання складу РГК у 2016 році та делегування членів РГК до складу конкурсних комісій при НАБУ минуло більше року. Обґрунтованих клопотань про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою до суду не надходило.

Апеляційна скарга на вказане рішення була залишена без руху, а потім Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження – з огляду на те, що у тридцятиденний термін з моменту отримання ухвали не було подано заяву про поновлення строків із зазначенням поважних підстав.

Справа Маселка

Найцікавішою є справа щодо оскарження обрання до складу РГК Романа Маселка. У цьому позові, окрім іншого, позивачем вказувалося про те, що на сайті НАБУ не були опубліковані всі документи, передбачені для кандидатів у члени Ради (пізніше представники НАБУ намагалися спростувати це твердження), а також те, що під час голосування були “накрутки” голосів.

У травні 2017-го Окружний адміністративний суд задовольнив позов. Суд не встановив порушень з боку Романа Маселка, але визнав незаконною саму процедуру проведення виборів, яка затверджена Указом Президента. Апеляція залишила це рішення без змін. Наразі справа перебуває у Верховному Суді.

“Демократія через право” до НАБУ

Ще однією справою про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до 2 складу РГК є справа за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до НАБУ за участю третьої особи – Ради громадського контролю при НАБУ.

Тут оскаржуються вибори, проведені у червні 2016 року, а також довибори 5 членів, які проводилися у серпні того ж року.

Позивач вказував, що вибори відбулися з грубим порушенням матеріального права і нібито переможцями стали особи, які не були визначені НАБУ в Списку кандидатів на офіційному веб-сайті. А під час голосування майже по всіх кандидатах здійснювалася “накрутка голосів” (а не лише по 5, щодо яких були оголошені перевибори). Також нібито було порушено порядок проведення конкурсу, кандидатів не перевіряли на наявність конфлікту інтересів, психічний стан та вживання наркотичних засобів...

Її спершу було призначено до розгляду суддею Абловим, проте він заявив самовідвід. Оскільки на досудовому розслідуванні в НАБУ перебувають кримінальні провадження щодо його можливого незаконного збагачення у 2015 – 2016 роках.

Примітно, що 22 березня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду Києва Цокол Л.І. за скаргою голови ГО «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» зобов’язав ГПУ внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 376 КК України) щодо керівництва та детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування щодо судді Аблова.

На сьогодні розгляд справи триває.

Оскарження виборів 2017 року

Оскаржити результати виборів 2017 року вирішили адвокати Юрій Григоренко (справа № 826/7392/17), Олексій Шевчук (справа № 826/7307/17 ) та Андрій Левковець (справа № 826/7341/17). Усі троє позивачів були кандидатами до ІІІ складу РГК НАБУ на виборах 2017 року.

У своїх позовних вимогах вони просили визнати протиправними дії НАБУ щодо підготовки та проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при НАБУ у 2017 році, а також визнати протиправним і скасувати рішення НАБУ щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад РГК у 2017 році.

Крім спільних позовних вимог, у цих справах також подавалися клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення НАБУ щодо встановлення результатів голосування та заборони допуску переможців до участі в засіданнях РГК до набрання законної сили рішенням суду.

Під час розгляду усіх клопотань про забезпечення позову ОАСК встановив відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в справі. Суд відмовив у вжитті заходів забезпечення позову.

Позов Левковця до НАБУ

31 травня 2018 року суддя Окружного адмінсуду Києва Валерій Кузьменко прийняв рішеннязалишити позов Левковця без розгляду через його повторну неявку. Сам Левковець вдруге не з’явився, подавши клопотання щодо відкладення розгляду через його участь у слідчих діях у кримінальному провадженні, проте не надав жодного документального підтвердження цього факту.

Позови Шевчука і Григоренка до НАБУ

Справи за позовами Олексія Шевчука та Юрія Григоренка об’єднані. Колегія суддів встановила наявність підстав для об'єднання в одне провадження – підстави виникнення та подані докази, позови пред’явлені до одних і тих же відповідачів, їх спільний розгляд в одному провадженні спростить іприскорить вирішення по суті об'єднаної справи. Розгляд та вирішення адміністративних позовів здійснюється у межах об'єднаної адміністративної справи №826/7307/17.

Спершу справу за позовом Шевчука було призначено до розгляду суддею Абловим. Проте він оголосив про самовідвід через пов’язане з ним досудове розслідування в НАБУ.

     В основу позовних вимог покладено три основних твердження:

• 7 кандидатів із 56 було включено до переліку осіб, допущених до конкурсу безпідставно, після закінчення встановленого терміну – 19 травня 2017 року;
• з 12 годин голосування, 2 години голосування не відбувалося з технічних причин, що мало реальний вплив на остаточні результати та є підставою для їх скасування;
• проведення Інтернет-голосування без перевірки документів, що підтверджують громадянство та місце проживання виборців або без ідентифікації за допомогою електронно-цифрового підпису, порушують вимоги Положення.

Як повідомляло самЕ НАБУ у 2017 році, сайт під час голосування працював у штатному режимі. Не зафіксовано жодної помилки (відмови) з вини сервера системи голосування. Причинами збоїв у відправці смс-повідомлень із кодом підтвердження, які спостерігалися під час голосування, стали через провайдера телекомунікаційних послуг.

Водночас чинне Положення не передбачає перевірку документів, що підтверджують громадянство чи місце проживання онлайн-виборців. Те ж саме стосується й ідентифікації за допомогою електронно-цифрового підпису, а визначити територію країни місця проживання особи можна за номером телефону та ІР-адресою.

Основні аргументи оскарження виборів до РГК

Під час голосування відбувалася “накрутка” голосів.

Дійсно, у липні 2016 року на сторінці Ради громадського контролю НАБУ у Facebook було викладено копію Звіту НАБУ про результати перевірки і виявлені порушення під час Інтернет-голосування щодо 5 кандидатів.

Одразу після цього НАБУ оголосило позачерговий конкурс у зв'язку з достроковим припиненням повноважень 5 осіб. 4 серпня відбулися нові вибори і було обрано нових 5 членів до РГК ІІ скликання.

Тобто, за наявності обґрунтованих підозр щодо зловживань НАБУ проводить ретельну перевірку і у разі виявлення таких фактів, проводить довибори.

НАБУ перевищує свої повноваження щодо підготовки та проведення конкурсу.

Йдеться про те, що в НАБУ було створено робочу групу з питань організаційного та технічного забезпечення проведення конкурсу для формування РГК, до складу якої входять чинні працівники Бюро.

Це не може вважатися перевищенням повноважень та не порушує будь-чиїх прав, свобод та інтересів. По суті, діяльність такої робочої групи спрямована на належне забезпечення процедури формування РГК. До завдань робочої групи належить оголошення конкурсу з формування РГК; розміщення тексту такого оголошення на офіційному веб-сайті НАБУ; призначення Рейтингового Інтернет-голосування; затвердження переліку (списку) не допущених/допущених до участі у конкурсі; опублікування його результатів.

Це твердження також підтримав Київський апеляційний адміністративний суд під час розгляду справи щодо оскарження обрання Романа Маселка. В той же час суд визнав, що розподіл обов'язків між членами робочої групи щодо організації проведення конкурсу з формування складу РГК та затвердження списку допущених/не допущених до участі у конкурсі осіб не передбачено Конституцією України та законами України.

При проведенні голосування представники НАБУ не впевнилися в тому, що голосує саме громадянин України, а також те, що голосування відбувалося із тимчасово окупованих територій України.

Згідно п.2 “Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України” конкурс з формування складу РГК проводиться шляхом рейтингового Інтернет-голосування громадян, які проживають на території України. Тобто Положенням визначено, що голосувати можуть громадяни, які проживають на території України. Поняття “громадянин” має достатньо широке тлумачення, якщо прямо не зазначено зворотнє. Тобто виходячи із змісту Положення, голосувати за кандидатів до РГК можуть як громадяни України, так і громадяни інших країн, які проживають на території України.

Щодо місця, з якого голосував онлайн-виборець, то варто зазначити, що це питання досліджувалося в судовому засіданні суду апеляційної інстанції під час розгляду справи щодо оскарження обрання Романа Маселка. Представник НАБУ на запитання “чи можна будь-яким чином ідентифікувати, яка особа голосувала,, чи є ця особа громадянином України, чи є вона повнолітня, дієздатна, чи знаходиться ця особа на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей?”, зазначено, що “на цих територіях також знаходяться громадяни України, а ідентифікувати особу можна за номером телефону та ІР-адресою, що підтверджується відповідними технічними засобами аудіофіксації, диск з якою наявний в матеріалах справи”.

Крім того, варто додати, що тимчасово окупована територія Донецької та Луганської областей залишається територією України, а тому особи, які голосували на вказаній території, повністю підпадають під дію п.2 Положення як “громадяни, які проживають на території України”.