Справа щодо е-декларування голови РДА: розглядати не можна повернути

Судді вирішили, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності та передали його на розгляд до Апеляційної палати ВАКС, яка повинна вирішити питання про направлення справи назад до Малиновського районного суду Одеси. Такі питання, згідно з абз.2 ч.3 ст. 34 КПК розглядаються колегією у складі п’яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Суть в тому, що стаття 216 КПК України, яка визначає перелік злочинів, підслідних детективам НАБУ, передбачає, що детективи здійснюють досудове розслідування декларування недостовірної інформації (ст.366-1 КК України) лише тоді, коли наявна хоча б одна з таких умов:
злочин вчинено особою, яка займає посаду з переліку, наведеного у п.1 ч.5 ст.216 КПК);
розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину.

Посада голови районної державної адміністрації, яку обіймав Заболотний, на час досудового розслідування відносилася до посад категорії "А" державних службовців. Однак на момент передачі справи із Малиновського районного суду Одеси до ВАКС вона вже була виключена із цього переліку. Колегія суддів також зауважила, що вона не належить до першої та другої категорій посад місцевого самоврядування, на що вказував прокурор.

Щодо п.2 ч.5 ст.216 КПК (розмір предмета злочину або завданої ним шкоди), то предметом злочину за статтею 366-1 КК України є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а не різниця між відомостями, внесеними в декларацію та достовірними.

Оскільки процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент прийняття такого рішення, судді ВАКС вирішили, що на момент передачі справи із Малиновського районного суду Одеси, кримінальне провадження не відповідало предметній підсудності Вищого антикорупційного суду.

Крапку у цьому питанні повинна поставити Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, що за даними слідства, голова Деснянської районної державної адміністрації у м. Києві, який на час вчинення злочину обіймав посаду голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області, вніс завідомо недостовірні дані до щорічної е-декларації за 2015 рік.

Йдеться про відомості щодо земельної ділянки, яка перебувала в користуванні Заболотного, а також дані про корпоративні права його дружини на суму понад 2 млн грн, що раніше належали обвинуваченому і були безоплатно відчужені на її користь у 2015 році.

Детективи НАБУ вважають, що голова РДА міг вдатися до таких дій умисно, ймовірно, з метою приховання значної частини своїх та сімейних статків з мотивів небажання оприлюднення таких даних у відкритих джерелах.

Факт порушення головою РДА Закону України «Про запобігання корупції» та наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, також підтвердило Національне агентство з питань запобігання корупції.

У разі визнання винуватості особи у суді йому загрожує покарання у вигляді:

• позбавлення волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років;
• штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• громадських робіт від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин.

Застереження: Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.