Від власних розслідувань – до флешмобів: що дозволяє закон громадським радам

Автор: admin -

Від власних розслідувань – до флешмобів: що дозволяє закон громадським радам

У четвер, 19 квітня в Києві відбулося експертне обговорення повноважень громадських рад. Зокрема йшлося про законні інструменти, форми і межі впливу. А також про проблеми, з якими стикаються громради різних державних органів.

Як і обіцяли, оприлюднюємо основні цитати спікерів заходу і сподіваємося, що вони Вам знадобляться.

Роман Маселко, Голова РГК НАБУ

“Громадські ради – це цивілізована форма реального впливу громадського суспільства на владу та інструмент для реалізації ідей та бачення громадянського суспільства. Громадські ради не є новим явищем, вони з’явилися в 2000 роках, проте мали умовні повноваження. Після Майдану розпочався новий етап у житті громадських рад. Наприклад, РГК НАБУ отримала доступ до конкурсних і дисциплінарної комісій. Два з п’яти членів Дисциплінарної комісії НАБУ – це представники РГК. Тобто громадськість долучається до застосування санкцій до чиновників і посадовців. Це реальний вплив на державні органи. Проте залишаються невирішені питання – наприклад, порядок обрання, повноваження, тощо.

Микола Хавронюк, доктор юридичних наук

“Ми маємо сильне громадянське суспільство на фоні слабкої держави та місцевого самоврядування… Важливо розуміти, що крім вичерпного переліку повноважень громадських рад, визначеного у законах та підзаконних актів, існує значна кількість міжнародних актів, які також встановлюють повноваження органів громадського суспільства, зокрема громадських рад. Ст. 19 Конституції визначає вичерпний перелік повноважень лише для державних органів. Стосовно ж громадян та утворених ними органів діє принцип “дозволено все, що не заборонено законом”.

Важливими для визначення повноважень громадських рад є ЗУ “Про громадські об’єднання”, “Про цивільний контроль над правоохоронними органами” та “Типове положення про громадську раду....”.

Рішенням Конституційного суду визначено, що народні депутати не мають права звертатися з вказівками щодо конкретних кримінальних проваджень. Таке обмеження поширюється і на РГК НАБУ. Будь-яку іншу інформацію громадяни та члени РГК можуть отримувати у порядку, встановленому законодавством.

РГК НАБУ має стежити за ефективністю роботи керівництва, проходженням стажування, реєстрацією кримінальних проваджень. Останнє є проблемним питанням, по якому можна проводити окремий круглий стіл. Також РГК має стежити за матеріальним забезпеченням, прозорістю НАБУ та іншими питаннями.

Щодо отримання інформації – це питання зводиться не лише до запитів. РГК має право вимагати зустрічі з керівництвом, розглядати звіти, проводити наукові та соціологічні дослідження. РГК може відкрити гарячу лінію. Директор НАБУ може створювати комісії, до складу яких входитимуть члени РГК. Можливим є проведення РГК власних розслідувань та обговорення з керівництвом НАБУ заходів щодо захисту викривачів корупції.

РГК може звертатися до Президента, народних депутатів, комітетів, брати участь у парламентських слуханнях, проводити мирні зібрання, флешмоби тощо. А ще – брати участь у розробці проектів нормативно-правових актів, вносити пропозиції  до міжнародних організацій та сприяти громадському обговорення. РГК не є юридичною особою, проте окремі члени можуть подавати позови.

Члени громадських рад несуть у певних випадках кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність за свою роботу. Вони не можуть нести лише дисциплінарну відповідальність, бо вони не перебувають у відносинах влади і підпорядкування.”

Руслан Мельник, детектив Управління внутрішнього контролю НАБУ

Діяльність Ради встановлена в рамках указу Президента. У звіті НАБУ є розділ “Суспільний контроль” який присвячений у тому числі взаємодії з РГК. Відзначив що організаційна форма, у якій створений Секретаріат є цікавою, а виграли від цього не лише РГК а й НАБУ.

З метою кращої взаємодії з РГК у 2017 році було визначено окремий підрозділ. Це відділ забезпечення роботи Директора Бюро. Управління внутрішнього контролю також зацікавлене у співпраці з РГК НАБУ. Ми зацікавлені в інформації, які надає Рада.

З досвіду співпраці можна сказати, що Рада громадського контролю посіла принципову позицію в кадрових питань. Зокрема щодо директора Одеського теруправління. Таким чином Директор НАБУ не призначив людину, оскільки дослухався до думки РГК. Це свідчить про те, що РГК не тисне, а впливає”.

Володимир Фльонц, Голова ГО “Електронна демократія”

“Ради, в яких беруть участь всі охочі, не є ефективними, адже не можуть часто збиратися та мають проблеми з кворумом. Ситуація з проведенням установчих зборів є абсурдною. Це те саме, якби кандидати в народні депутати голосували б сами за себе на виборах. Інтернет-голосування сьогодні є повністю легалізоване. Воно передбачено не тільки в Указах Президента, а й у законодавстві (МОЗ, Міністерство екології). Типове положення не передбачає інтернет-голосування, проте і не забороняє. Хоча є спротив, наприклад, у громраді при Мініфраструктури старі кадри оскаржують проведення онлайн-голосування. Зараз триває робота над змінами у типове положення Кабміну, де планується прописати чітку позицію щодо інтернет-голосування.

Ми маємо три вимоги до системи онлайн-голосування – вона має перевірятися (відкритий код), не бути обтяжливою для громадян (реєстрація без електронного цифрового підпису), мати відкритий протокол. Запровадження системи з дотриманням цих умов робить протиправне втручання у неї майже неможливим та не вигідним.”

Володимир Сущенко, Голова Правління ГО “Експертний центр з прав людини”

Термін “правоохооронні органи” вживається винятково на пострадянскому просторі. Відповідно до ЗУ “Про демократичний цивільний контроль над правоохоронними органами”, до правоохоронних органів можна віднести багато органів Кабміну. Закон не передбачає участь громадян в управлінні державою, а громадські ради, створенні голосуванням, і є реалізацією таких функцій.

Стосовно деполітизації та деідеологізації – службові та посадові органи не можуть здійснювати функції цивільного контролю. Цивільний контроль має розумітися не так, як контроль тих, хто не носить погони, а власне як контроль громадян.

Також варто було би створити реєстр громадських рад, затвердження якого має відбуватися у Міністерстві юстиції. Після цього важливо переносити вплив громадськості у регіони.”

Галина Чижик, співкоординаторка Громадської ради доброчесності

“ГРД, на жаль, не можна віднести до успішних кейсів функціонування громадських рад. Статус ГРД є спірним та не врегульований у Законі. Проте сам процес відбору прописаний добре, що дало змогу відсіяти представників “кишенькових” ГО.

Члени ГРД не мають посвідчень, тому іноді їм навіть проблематично потрапити до будівлі ВККС.

На жаль, через протилежні цінності та інтереси існує конфлікт з ВККС. Це і призвело до виходу ГРД з процесу оцінки суддів. Для того, щоб інтереси суспільства  можна було реалізувати, представники громадськості мають бути інтегровані до органу, з яким співпрацюють”.

Віктор Таран, Голова Громадської ради НАЗК

“Ми теж маємо негативний досвід. Наша рада створила секретаріат, у якому працювало кілька юристів, з якими НАЗК не хотіло співпрацювати. Проблемою є те, що висновки надавалися невчасно, за день до засідання, чи навіть у день засідання. Дорадчий голос повністю ігнорувався з надуманих причин. Протидія була навіть у питанні доступу до будівлі. Останній регламент повністю суперечить Закону та має бути змінений. Громрада готує позов про скасування цього документу. Проте, до моменту, поки орган буде перезавантажено,навряд чи щось зміниться.”

Василь Гончарук, заступник Голови Громадської ради Мін’юсту

“Ми під час дискусії з міністром домовилися провести зустріч голів громадських рад для створення комітетів громадських рад. У Києві існує успішний приклад місцевих рад. Також є угода із Секретаріатом Кабміну про розширену зустріч з громадськими радами з регіонів для навчання та залучення їх у діяльність центральних державних органів.

Галина Янченко, Секретар Ради громадського контролю НАБУ

“РГК НАБУ є успішним кейсом, зокрема через наявність Інтернет-голосування. Дійсно, РГК має дуже широкі повноваження: це і участь у кадрових рішеннях, дисциплінарні комісії, надання висновку на звіти НАБУ, водночас, на моє глибоке переконання, для того, щоб надавати більше повноважень громадським радам, необхідно змінити якість таких громадських рад. Інакше ми отримаємо громадські ради, які шкодять державі, органам, при яких вони створюються та суспільству у цілому. Тому необхідно використовувати позитивний досвід формування РГК.

Громадські ради мають бути експертними радами. Щоб обиратися до таких рад, необхідно розуміти, чим займається державний орган, при якому створюються рада, та мати експертні знання у сфері його роботи."

Олександра Дрік, екс-член Громадської ради НАЗК

Головне завдання громадських рад - називати речі своїми іменами. А не захищати свої кон'юнктурні інтереси. Якщо є проблеми, які можна вирішити тільки на найвищому рівні, то громадська рада повинна першою про це говорити і наполягати на змінах.

У нинішніх умовах Інтернет-голосування є єдиною змогою забезпечити незалежність громадських рад. Усі інші наявні способи їх обрання по факту є різновидами кон’юнктурних закулісних домовленостей.

Найбільша цінність громадських рад – репутація її членів. Якщо цього немає, то який сенс у створенні громадських рад?

При організації роботи громадських рад треба передбачати механізм реагування на ситуації, коли громадська рада починає лобіювати чиїсь інтереси. Необхідно забезпечувати можливість громадянському суспільству відстежувати, як працюють громадські ради. Це питання ширше, ніж механізми формування громадських рад, це і свідомість людей, і рівень розвитку громадянського суспільства.

Гліб Каневський, Голова Громадської ради АРМА

“Рада в АРМА обиралася онлайн-голосуванням, що є значним плюсом, адже зайшли різнопрофільні спеціалісти. Наша громадська рада впливає на нормотворчому етапі, у кадровій комісії представники ради лише мають право бути присутніми. Проте наразі конфліктних ситуацій не було. Громадська рада має право дивитися документи у канцелярії та використовувати це як сильний аргумент для контролю."

Олександр Лємєнов, секретар конкурсної комісії при ДБР

"В Україні існує кілька порядків формування консультативно-дорадчих рад. Перш за все ідеться про громадські ради, які формуються урядовою постановою №996. Це радянський спосіб формування, коли афілійовані до певного відомства або правоохоронного органу представники формують між собою по колу голосуванням громадську раду. Цей порядок себе віджив і цю постанову треба змінювати. Найбільш релевантним, зручним і ефективним є онлайн-голосування. Також існує методика Інтернет-голосування.

Таким чином обирається РГК НАБУ, а також при Міністерстві екології та Міністерстві інфраструктури. Нам пообіцяли, що РГК при Державному бюро розслідувань також буде сформовано подібним чином. Але на жаль, громадську раду ДБР обирали через установчі збори згідно з урядовою постановою. Зрештою, було отримано нерелевантні результати, коли була сформована підконтрольна Рада. Голова ДБР Роман Труба досі не підписав наказ про створення РГК і Рада громадського контролю при ДБР просто зависла в повітрі."

Богдан Назаренко, Голова громадської ради КМДА

“Громадська рада КМДА підписала спільний протокол взаємодії з апаратом КМДА. Всі рішення гром.ради мають рекомендаційний характер, проте обов’язкові для розгляду та відповіді. Більшість консультацій із громадськістю є фіктивними. Єдиний механізм, що працює – центр звернень 1551. На мою думку, влада розуміє громадськість або внаслідок прямого тиску, або внаслідок чітко виписаних повноважень. Пропоную створити спільну платформи громадських рад.”

Також, як і обіцяли, публікуємо експертний висновок доктора юридичних наук Миколи Хавронюка.