Справа екс-судді, яка не подала е-декларації: суд допитав свідків

Автор: Вадим Валько -

Справа екс-судді, яка не подала е-декларації: суд допитав свідків

4 листопада у приміщенні Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд кримінального провадження про неподання декларацій за 2015 та 2016 роки екс-суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області Зоєю Пономарь.


На засіданні прокурор САП Наталія Висоцька зачитала короткий виклад обвинувального акту та запропонувала порядок дослідження доказів (допит свідків, дослідження письмових доказів та допит обвинуваченої). Обвинувачена Пономарь не заперечувала проти такого порядку дослідження доказів.

Екс-суддя також вказала, що подавала усі декларації:

  • у 2015 році — декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою, передбаченою Законом України “Про запобігання та протидію корупції”, а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (заповнена у паперовому вигляді та надіслана до НАЗК у передбачений Законом України “Про запобігання корупції” термін). 
  • у 2016 році - декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заповнену у паперовому вигляді з особистим підписом, яку було надіслано до НАЗК. 

Обвинувачена наполягала, що подання нею декларацій у паперовому вигляді виключає вчинення нею бездіяльності, передбаченої статтею 366-1 Кримінального кодексу України (умисне неподання декларації), оскільки вона подала всі необхідні декларації, хоча і у паперовому вигляді.

Після цього на засіданні відбувся допит трьох свідків: 

  • заступника начальника відділу господарської діяльності, матеріально-технічного забезпечення та інформаційних технологій Апеляційного суду Дніпропетровської області, який здійснював збір та підготовку документів для забезпечення суддів ЕЦП. Він повідомив, що Зоя Пономарь, перебуваючи на посаді судді Апеляційного суду, відмовилася від подання документів для оформлення ЕЦП у 2016 році, зазначивши, що вже подавала такі документи раніше. Щодо цього факту ним було складено акт про відмову від подання документів для виготовлення ЕЦП. Такий же акт було складено у 2017 році. При цьому суддя не була присутня при складанні актів, а мотиви відмови судді в самому акті не зазначалися. Пізніше суддя вказувала як мотиви для відмови від отримання ЕЦП те, що така вимога суперечить Цивільному кодексу України, зокрема порушує її особисті немайнові права. Також свідок повідомив, що обвинувачена раніше отримувала ЕЦП у українському сертифікаційному центрі (не у ДФС) і такий ключ нею використовувався та діяв до 2013 року. 
  • заступниці керівника апарату Апеляційного суду Дніпропетровської області (на момент 2016 року - начальник відділу кадрів), яка була відповідальною особою із запобігання корупції та проводила навчання для суддів щодо подання е-декларацій виключно через сайт НАЗК. Свідок зазначила, що саме нею було складено два повідомлення про виявлення факту неподання декларацій за 2015 та 2016 роки та направлення їх до Національного агентства. Їй було відомо, що однією із причин неподання Пономарь декларацій було неотримання ЕЦП, проте причини цього свідку невідомі. Свідок також зазначила, що до запровадження системи е-декларування усі декларації Зоєю Пономарь подавалися вчасно та у повному обсязі.
  • працівниці Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК, яка повідомила, що Національним агентством було отримано повідомлення від Апеляційного суду Дніпропетровської області про неподання суддею Пономарь декларації. Після перевірки відсутності декларації Пономарь у Реєстрі обвинувачену було повідомлено про необхідність подати декларацію у 10-денний строк. Крім того свідок вказала, що від екс-судді надходили відповіді про відмову від отримання ЕЦП через порушення таємниці її персональних даних, внаслідок чого вона і не може подати електронну декларацію. На це їй було надіслано роз’яснення, що декларації подаються виключно особисто через персональний кабінет в реєстрі Декларацій із використанням ЕЦП. Відповідаючи на запитання обвинуваченої, свідок підтвердила, що свободи вибору форми декларації законодавством не передбачено. Також свідок надавала пояснення щодо переваг електронного декларування порівняно із паперовими деклараціями та технічні моменти проведення перевірок достовірності відомостей, внесених до декларацій, зокрема щодо автоматизованого арифметичного та логічного контролю.

Також колегія суддів дослідила перший том кримінального провадження. Наступне засідання відбудеться 14 листопада 2019 року.


Нагадаємо, що за версією слідства, суддя апеляційного суду, будучи суб’єктом декларування, умисно не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», чим порушила вимоги зазначеного Закону.

На підготовчому засіданні суд відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченої щодо закриття справи. Вона вказувала, що не вбачає в своїх діях складу злочину, оскільки у нас не передбачена відповідальність за відмову від оформлення електронно-цифрового підпису. Оскільки вона не оформлювала ЕЦП, то й подати е-декларацію не могла. Крім того екс-суддя зазначила, що  подала декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції у паперовому вигляді і наполягала на тому, що фактично її обвинувачують у відмові від отримання електронного цифрового підпису та за подання паперової форми декларації, а не електронної.

5 січня 2017 року детективи внесли дані в ЄРДР. Через 407 днів, а саме 16 лютого 2018 року обвинувальний акт було скеровано до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя. Оскільки розгляд справи не було закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, її скерували до ВАКС на новий розгляд.

30 жовтня 2019 року Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі ще однієї екс-судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Надії Посунся, яка теж не подала е-декларації через відмову від ЕЦП та призначив їй покарання у виді штрафу в розмірі 51 000 грн  з позбавленням її права обіймати державні посади, окрім виборних, строком на один рік. Деталі щодо вказаного вироку ви можете прочитати у публікації Судового репортера.

Застереження: Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.