Справа Одеського судді: ВАКС продовжив дослідження доказів

Автор: Вадим Валько -

Справа Одеського судді: ВАКС продовжив дослідження доказів

11 лютого 2020 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі щодо ймовірного отримання неправомірної вигоди екссуддею Малиновського районного суду Одеси Олексієм Бураном, який під час затримання стріляв у детективів НАБУ (колегія суддів: Тетяна Гавриленко, Олена Танасевич та Катерина Сікора, справа № 487/4428/16-к). 


Його обвинувачують у ймовірному отриманні неправомірної вигоди (хабара) у розмірі 500 тисяч гривень. Ці кошти він нібито отримав за ухвалення “потрібного” рішення у цивільний справі про стягнення боргу у 1,5 мільйони гривень. Крім нього, обвинуваченим у справі є також Андрій Селіхов. Детективи НАБУ та прокурори САП вважають, що він виступав посередником між Олексієм Бураном та Оленою Петровою, яка є потерпілою у кримінальному провадженні.

Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з Київським районним судом м. Одеси, де перебував обвинувачений Андрій Селіхов та представник потерпілої Сергій Федяєв.

На початку засідання прокурор САП Василь Кричун надав суду протоколи ознайомлення захисників з матеріалами досудового розслідування. В одному із них самими ж захисниками було зазначено, що речові докази, з можливістю їх копіювання, надано їм повністю. Щоправда у протоколі ознайомлення з матеріалами іншого захисника окремо зазначено, що детектив НАБУ Олег Борисенко перешкоджав стороні захситу з ознайомленням документів та не допускав до приміщення.

Після долучення цих документів, колегія суддів перейшла до дослідження матеріалів із 5 та 6 томів кримінального провадження, зокрема протоколів огляду та вручення грошових коштів, добровільно наданих потерпілою Петровою (3 протоколи на загальну суму 250 тис грн), протоколів огляду документів (наприклад рішення Малиновського райсуду Одеси у справі № 521/4110/16-ц, за яке Буран нібито отримав неправомірну вигоду), клопотання про проведення обшуку в приміщеннях Малиновського райсуду Одеси, доручення про проведення слідчих дій, протоколи обшуку в приміщеннях цього суду, матеріали цивільної справи № 521/4110/16-ц щодо стягнення боргу, постанову детектива про визнання речових доказів, клопотання та ухвалу про проведення обшуку в житлі, де проживав обвинувачений Буран.

Захисник обвинуваченого Селіхова заявив клопотання про визнання очевидно недопустимим ще одного протоколу огляду та вручення грошових коштів. При цьому він не зміг навести конкретний пункт частини 2 статті 87 КПК України, яким передбачено випадки визнання доказів очевидно недопустимими. 

Прокурор пояснив, що в протоколі огляду та вручення грошових коштів допущена помилка щодо джерела грошових коштів (вони нібито були надані безпосередньо НАБУ, а не потерпілою). Він також посилався на практику ЄСПЛ та вказав, що сторона захисту не зазначила, яке ж саме фундаментальне право обвинувачених порушується дослідженням цього доказу.

Судді відмовили захиснику у задоволенні клопотання про очевидну недопустимість доказів та зазначили, що коментар прокурорів щодо помилки в протоколі буде оцінений при винесення кінцевого судового рішення.

Ще одним із ключових питань для всієї справи, яке розглядалося на сьогоднішньому засіданні, є правильність зазначеною в ухвалі слідчого судді адреси, де проводився обшук у обвинуваченого Бурана та  дотримання порядку при проведенні цього обшуку, можливе порушення якого ставить під сумнів допустимість самого обшуку та його результатів. Суд навіть частково змінив раніше визначений порядок дослідження доказів (в частині надання стороною захисту документів, що стосуються обшуку у адресі будівлі, де проживав Буран). 

Прокурори заявили, що отримували дані про зареєстроване та фактичне місце проживання Олексія Бурана, яке знаходилося в с.Мізикевичі, Овідіопольського району, вул.Зоряна (житловий масив Совіньйон). Саме на цю адресу було отримано ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.

Під час проведення обшуку Буран викликав поліцію. Приїхавши на місце обшуку поліція повідомила детективам, що частина с.Мізикевичі належить до м.Одеси. При цьому вулиця називається не Зоряна, а Зіркова, а житловий масив - Дружба, а не Совіньйон. Через ці обставини сторона обвинувачення отримувала ще одну ухвалу суду з дозволом на обшук у будівлі за вулицею Зіркова, отриману протягом 24 годин після проведення обшуку.

Колегія суддів попросила прокурорів подати на наступних засіданнях додатки до поданого на досудовому розслідуванні клопотання про проведення обшуку, яким вони підтверджували адресу фактичного проживання Олексія Бурана.

Захист надав суду додаткові документи та наголосив, що дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій при цьому надавався на вулицю Зоряну, а не Зіркову, тому одна із цих ухвал (на обшук або на проведення негласних слідчих (розшукових) дій) є недопустимою.

Прокурори підтвердили, що нададуть всі документи наступного засідання, а також зазначили, що обшук проводився в одному будинку, за тими ж самими географічними координатами, а неточності в адресі виникли через особливості саме цього населеного пункту, який декілька разів змінював свою адміністративно-територіальну підпорядкованість. Також прокурор посилався на практику ЄСПЛ щодо такого поняття як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом, в якому Суд зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму (рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" від 23.07.2009 (№ 8269/02)).

Наприкінці засідання суд розпочав дослідження відеозаписів обшуку у будинку, де проживав обвинувачений Буран, однак з огляду на значну його тривалість, завершення огляду відео буде продовжено у наступних судових засіданнях.

Нагадаємо, що в одному із минулих засідань у цій справі суд визначив порядок дослідження доказів: письмові докази; аудіо- та відеодокази; речові докази; допит потерпілих; допит свідків; допит обвинувачених.

Застереження: Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.