Звільнені від відповідальності у справах НАБУ та САП

Автор: Вадим Валько -

Звільнені від відповідальності у справах НАБУ та САП

Не усі справи завершуються ухваленням вироків. У піврічних звітах НАБУ можна також побачити цифру про справи, які завершені постановленням ухвал про закриття кримінальних проваджень. Ми вирішили зібрати інформацію про те, кого і з яких підстав у справах НАБУ-САП було звільнено від кримінальної відповідальності та з яких підстав суди закривали провадження.


Але спершу невелика пояснення.

Кримінальний кодекс України (КК) передбачає, що звільнення від відповідальності може застосовуватися: 

  • у зв'язку з дійовим каяттям (якщо особа щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду);
  • у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (якщо особа примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду);
  • у зв'язку з передачею особи на поруки (якщо особа щиро покаялася, то її може бути передано на поруки колективу підприємства за умови, що вона протягом року виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку);
  • у зв'язку із зміною обстановки (якщо буде визнано, що вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною);
  • у зв'язку із закінченням строків давності (якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки притягнення до відповідальності).

Застосування перших чотирьох підстав можливе тільки тоді, коли особа вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості і вони не застосовуються до корупційних злочинів. Класифікацію злочинів залежно від ступеня тяжкості визначено у статті 12 КК України (вона залежить від санкції статті), а перелік корупційних злочинів наведено у примітці до статті 45.

Натомість п’ята підстава (строки давності) застосовується до всіх злочинів, окрім злочинів проти основ національної безпеки України та злочинів проти миру та безпеки людства. 

При цьому, вона може застосовуватися виключно тоді, коли між днем вчинення злочину і днем набрання вироком законної сили минули такі строки:

  1. два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
  2. три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
  3. п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
  4. десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
  5. п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Крім цього, законодавством передбачені й інші підстави звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема спеціальні випадки при вчиненні окремих злочинів, наприклад добровільне повідомлення про участь у злочинній організації (крім організатора або керівника) та активне сприяння її розкриттю тощо.


Звільнення від відповідальності – це не єдина підстава для закриття кримінального провадження. Його також можна закрити через відсутність події чи складу злочину, декриміналізацію діяння, смерть підозрюваного (обвинуваченого) тощо.

У офіційній відповіді Офісу Генерального прокурора на наш запит стосовно кількості кінцевих судових рішень у справах НАБУ-САП вказано, що за результатами розгляду направлених прокурорами САП обвинувальних актів та клопотань станом на кінець лютого судами закрито 15 кримінальних проваджень (у тих справах, де рішення набрало законної сили):

  • 1 - на підставі статті 45 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям);
  • 11 - на підставі статті 49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності);
  • 2 - на підставі ч.2 статті 255 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності за добровільне повідомлення про участь у злочинній організації та активне сприяння її розкриттю);
  • 1 - на підставі п.5 ч.1 статті 284 КПК України (смерть обвинуваченого).

Щодо посад, які обіймали фігуранти проваджень, то це переважно керівники фіктивних підприємств. Хоча є серед них також суддя, адвокат, колишній виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” та навіть ексзаступник міністра екології та природних ресурсів.

Про всі ці справи далі більш детально.


Справи, в яких судом прийнято рішення про закриття провадження


Газова справа
(щодо директора товарної біржі «Львівська універсальна»)
 

Ухвала:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/68061757      

Дата прийняття: 20.07.2016

Номер ЄРДР: 52016000000000246

Дата внесення в ЄРДР: 18.07.2016

Підстава для звільнення: ч.2 ст.255 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності за добровільне повідомлення про участь у злочинній організації та активне сприяння її розкриттю)

Фабула: Генеральний директор товарної біржі «Львівська універсальна» Василь Пігуляк підозрювався в участі у злочинній організації та злочинах, вчинюваних нею, щодо розкрадання коштів під час видобування і продажу газу за договорами спільної діяльності з ПАТ "Укргазвидобування". Пігуляку було інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України. Такий злочин карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. Однак він надав правдиві викривальні показання про участь у злочинах та співучасників.

САП звернулася до суду з клопотанням про звільнення Пігуляка від кримінальної відповідальності. Під час засідання він повністю визнав всі фактичні обставини, щиро розкаявся, пояснив, що зробив для себе висновки та активно сприяв розкриттю злочину. На підставі ч.2 ст.255 КК України Пігуляка було звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закрито.

Що цікаво: Щодо Василя Пігуляка також є вирок за іншим епізодом “газової справи”. Там йому інкримінувалося те, що у 2014 році він умисно, за попередньою змовою з іншими учасникам злочинної організації, складав та видавав завідомо неправдиві офіційні документи - аукціонні свідоцтва, що підтверджували участь та перемогу низки підприємств у біржових торгах (які насправді біржою не організовувались та не проводились). На цих торгах відбувався продаж природного газу, видобутого ТОВ "Надра Геоцентр" та ТОВ "Карпатнадраінвест" у межах договорів про спільну діяльність з державним ПАТ "Укргазвидобування". У цій справі Пігуляк уклав угоду із прокурором САП про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч. 2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України Цей вирок було враховано при закритті провадження № 52016000000000246. 

Деталі “Газової справи”: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava

* Джерело інфографіки: https://nabu.gov.ua


(три провадження щодо фіктивних підприємців)
 

Ухвали: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64472286  

Дата прийняття: 05.12.2016 (в усіх трьох випадках)

Номери ЄРДР: 

52016000000000375 

52016000000000376

52016000000000377

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: Мова йде про три виділені провадження щодо фігурантів так званої справи “рюкзаків для МВС”, а саме засновника ТОВ «Дніпровенд» Костянтина Кубеця, а також Євген Мороз та Лукаш О.Ю., які  придбали чи приймали участь у придбанні ТОВ з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. За версією НАБУ, саме у цієї фірми МВС здійснювало закупівлю рюкзаків для потреб Національної гвардії. ТОВ «Дніпровенд» отримала контракт на постачання 5 тис рюкзаків за ціною 2 тис 899 грн за одиницю. Це при тому, що у той момент на складах МВС вже перебувало 2 тис рюкзаків. До контракту додавався перелік вимог до рюкзаків щодо розміру, тканини, кишень, клапанів, ортопедичних властивостей тощо. «Дніпровенд», яка отримала контракт, по факту існувала лише для обміну документами. Насправді рюкзаки шили у кустарний спосіб декілька приватних підприємців, а також підприємства пенітенціарної системи. У березні-травні 2015 року рюкзаки було фактично поставлено до МВС. Міністерство прийняло рюкзаки і сплатило ТОВ майже 14,5 мільйонів грн, які згодом через низку фіктивних підприємств були конвертовані у готівку. В результаті МВС із запізненням отримало продукцію, яка ще й до того не відповідала вимогам, встановленим самим Міністерством. 

Слідство встановило, що директор фірми-переможця торгів ТОВ «Дніпровенд», Костянтин  Кубець, за грошову винагороду в розмірі 3 тис грн погодився стати формальним її керівником та передав всі документи щодо цієї компанії особам, які організували так званий «конвертаційний центр» для прикриття незаконної діяльності. В подальшому від імені директора фірми-переможця працівником «конвертаційного» центру було підроблено документи, які були використані для участі в тендері із закупівлі рюкзаків. Кубецю К.Л., Морозу Є.О. та Лукаш О.Ю було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України («Фіктивне підприємництво»). Ухвалами Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у грудні 2016 року їх було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (наразі уже виключено), та звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (строк давності тут становив два роки).

Що цікаво: Працівнику «конвертаційного центру», менеджеру ТОВ «Спецавтоматика Україна» Володимиру Іванову, який виготовив та підробив документи для участі ТОВ «Дніпровенд» в переговорній процедурі закупівлі рюкзаків, у грудні 2017 року вироком Московського районного суду м. Харкова призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік (звільнено від відбування з іспитовим строком в 1 рік). Ще одному фігуранту справи, Володимиру Литвину, який фактично поставив до МВС 5 тис рюкзаків, які за документами нібито надійшли від ТОВ, на підставі угоди із САП у вересні 2018 року Червонозаводський районний суд міста Харкова призначив покарання у вигляді позбавленні волі на строк 5 років (звільнено від відбування з іспитовим строком в 2 роки). Головний же організатор схеми закупівлі рюкзаків для МВС (за версією слідства) – приватна особа А., який скористався особистими зв’язками із керівництвом Міністерства, уник покарання, а на одного з експертів, яка досліджувала якість рюкзаків, МВС зареєструвало кримінальне провадження та здійснювало тиск.

* Джерело інфографіки: https://nabu.gov.ua/


Газова справа
 

Ухвала:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/63491153      

Дата прийняття: 12.12.2016

Номер ЄРДР: 52016000000000442

Дата внесення в ЄРДР: 22.11.2016

Підстава для звільнення: ч.2 ст.255 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності за добровільне повідомлення про участь у злочинній організації та активне сприяння її розкриттю)

Фабула: Володимир Фисун був виконавцем у складі злочинної організації під час реалізації так званої “газової справи”, якому було доручено виконувати роль керівника ТОВ «Карпат-надраінвест», яке було оператором спільної діяльності за договором з ПАТ «Укргазвидобування» до вересня 2014 року, та здійснювати керівництво працівниками товариства, які не були обізнані про злочинні наміри, направлені на заволодіння коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого в межах спільної діяльності, координувати їх дії та здійснювати загальний контроль за виконанням покладених на них обов’язків. Дії обвинуваченого були кваліфіковані за ч. 1 ст. 255 КК України, оскільки він своїми умисними діями приймав участь у злочинах вчинюваних злочинною організацією, створеною з метою вчинення особливо тяжкого злочину. Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з клопотанням звільнити Фисуна від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, оскільки він до набуття статусу підозрюваного добровільно заявив про існування злочинної організації та свою участь у ній, а також активно сприяв розкриттю цієї групи. Суд клопотання задовольнив.

Що цікаво: В іншому провадженні за ч. 4 ч. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України Фисун пішов на угоду із САП, в повному обсязі визнав свою винуватість  та погодився співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених підозрюваними у кримінальному провадженні № 52015000000000002 (щодо інших учасників злочинної організації).


«Повітряний експрес»
 

Ухвала:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/65566752        

Дата прийняття: 16.03.2017 

Номер ЄРДР: 52017000000000126

Дата внесення в ЄРДР: 16.02.2017

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: За версією слідства, Ірина Парматова у вересні 2014 року, перебуваючи у місті Києві, за грошову винагороду в сумі 1 тис доларів США створила суб’єкт підприємницької діяльності ТОВ «Нафтопромсервіс» (підписала установчі документи та здійснила державну реєстрацію) з метою прикриття незаконної діяльності у справі замаху на розтрату коштів ДП "Нацпроект "Повітряний експрес". Підприємницьку діяльність вона не здійснювала, угод фінансового характеру не складала, печатками підприємства не користувалася, а реєстраційні й установчі документи зазначеного підприємства перебували у невстановленої в ході досудового розслідування особи. В подальшому вказане ТОВ було використане при розтраті державних коштів ДП «Нацпроект «Повітряний експрес». 

До суду надійшло клопотання прокурора САП про звільнення Парматової від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (наразі уже виключено), у зв'язку із закінченням строків давності. У судовому засіданні вона  свою вину визнала у повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини вчинення нею злочину. Суд задовольнив вказане клопотання.

*Джерело фото: https://www.ukrinform.ua


Нацпроект «Чиста вода»
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/69412844          

Дата прийняття: 29.09.2017

Номер ЄРДР: 52017000000000507

Дата внесення в ЄРДР: 24.07.2017

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: Олександр Каук вчинив фіктивне підприємництво, а саме за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США надав свої паспортні дані для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Квік-сервіс". Він відкрив рахунки у банку, не маючи реального наміру займатися підприємництвом, з метою прикриття незаконної діяльності. Схема прикриття незаконної діяльності полягала в наступному: установчі документи та печатка ТОВ «Квік-сервіс» були використані іншими особами з метою заволодіння грошовими коштами в загальному розмірі 82 млн 700 тис грн, передбаченими в державному бюджеті за програмою «Державна підтримка реалізації національних проектів на умовах співфінансування». Таким чином, Каук своїми діями, які виразилися у фіктивному підприємництві, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України (наразі уже виключена стаття). Проте, у зв’язку із  закінченням строків давності, САП подала клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Суд вказане клопотання задовольнив.


Справа щодо адвоката 
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70304174          

Дата прийняття: 17.11.2017

Номер ЄРДР: 52016000000000129

Дата внесення в ЄРДР: 06.05.2016

Підстава для звільнення: п.5 ч.1 ст. 284 КПК України (смерть обвинуваченого).

Фабула: У січні 2016 року адвокат Микола Федина, діючи в ролі пособника в одержанні неправомірної вигоди для судді Жидачівського районного суду Львівської області Володимира Салія, отримав грошові кошти в розмірі 1 500 дол США за заміну запобіжного заходу із тримання під вартою на інший – більш м’який, не пов'язаний з триманням під вартою. 

Що цікаво: 9 червня 2017 року захисником було подано клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю обвинуваченого. 19 червня 2017 року було подано заяву про залишення клопотання без розгляду, оскільки дружина покійного обвинуваченого заперечила проти закриття кримінального провадження по справі і бажала продовження судового провадження з метою встановлення істини у справі та можливості подальшого закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами. 31 жовтня 2017 року на адресу суду надійшла заява дружини обвинуваченого, в яких остання просила закрити кримінальне провадження по справі у зв’язку із смертю її чоловіка та знати арешт з майна, накладеного раніше. У судовому засіданні вона підтримала заявлене клопотання, та не заперечувала проти проведення судового засідання за відсутності адвоката. Прокурор також не заперечив щодо заявленого клопотання та просив його задовольнити. За результатами розгляду суд ухвалив закрити провадження у зв’язку із смертю обвинуваченого.


Завдання збитків ДП «Адміністрація морських портів України»
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74089154         

Дата прийняття: 18.05.2018

Номер ЄРДР: 52018000000000191

Дата внесення в ЄРДР: 05.03.2018

Підстава для звільнення: ст. 45 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям)

Фабула: З даними слідства, посадові особи ДП «АМПУ» у змові з приватними особами у 2015–2016 роках реалізували схему з розкрадання коштів під час державних закупівель послуг із днопоглиблення підхідних каналів і акваторій Бердянського та Маріупольського морських портів. Схема полягала у вчиненні антиконкурентних дій з метою забезпечення перемоги заздалегідь визначеного учасника торгів, а також подальшого завищення вартості виконаних ним робіт. Внаслідок цього, на переконання детективів Бюро, державі (в особі ДП «АМПУ») завдано збитків на суму 247 млн грн. Ця сума підтверджена висновком судово-економічної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження.

Ігор Шуба, ексзаступник голови ДП АМПУ з фінансів, спершу підозрювався в розкраданні коштів підприємства на тендерах із днопоглиблення, а згодом – у службовій недбалості при підписанні одного з договорів із ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв». Як вказало САП, Шуба повністю визнав провину в службовій недбалості, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину й повністю відшкодував завдані збитки в сумі 734,1 тис. грн, розмір яких був визначений у новій підозрі. САП подала до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям. Потерпіла сторона (представник АМПУ) до судового засідання не з'явився, написав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти звільнення не заперечував, оскільки обвинувачений відшкодував завдану шкоду.

*Джерело інфографіки: https://nabu.gov.ua


Заволодіння майном у справі Нацпроекту «Чиста вода» 
(щодо керівниці ТОВ «БК «Прикарпаття»)
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/78388686          

Дата прийняття: 07.12.2018

Номер ЄРДР: 52018000000000743

Дата внесення в ЄРДР: 24.07.2017

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: За версією слідства, Альона Пельтек у січні 2014 року вчинила “співвиконавство фіктивного підприємництва” – а саме надала анкетні та паспортні дані, після чого придбала ТОВ “Будівельна компанія «Прикарпаття” з метою прикриття незаконної діяльності. Вказане підприємство було використане при реалізації схеми з розкрадання коштів, передбачених державним бюджетом за програмою «Державна підтримка реалізації національних проектів на умовах співфінансування». Їй була інкримінована ч. 1 ст. 205 КК України (наразі уже виключена стаття). Проте, у зв’язку із  закінченням строків давності, САП подала клопотання про звільнення її від відповідальності. Суд вказане клопотання задовольнив.


«Золотий мандарин ойл»
(щодо формального керівника TOB «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»)
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80201500          

Дата прийняття: 05.02.2019

Номер ЄРДР: 52018000000000743

Дата внесення в ЄРДР: 14.11.2018

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: Руслан Судар, обіймав посаду менеджера в фірмі «Союзторгінвест» засновником якої є Ігор Логвинський, брат екснардепа Георгія Логвинського. Як встановило слідство, у 2012 році невідома особа запропонувала Судару придбати з реєстрацією на його ім'я компанію «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» в обмін на не звільнення його з посади. На що Судар погодився і придбав корпоративні права цієї компанії та відкрив рахунки в банку. Після чого не займався жодними питанням, а сама компанія не мала навіть виробничих потужностей для здійснення своєї основної діяльності (поставки палива). Натомість інші особи використали це підприємство для заволодіння за заниженою вартістю правом вимоги Банку Столиця, що призвело до додаткових витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та заподіянні йому збитків на загальну суму 29,06 млн грн. Також цю фірму ймовірно використали для прикриття незаконної діяльності щодо конвертації безготівкових коштів в неконтрольовану готівку, отриманих від ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» в розмірі 54,18 млн грн, які сама фірма одержала від держави. Далі вказані кошти були перераховані “Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт” на рахунки інших фіктивних фірм нібито на підставі договорів про переуступлення права вимоги. Зокрема, частину грошей компанія перерахувала фірмі “Союзторгінвест”.

Що цікаво: 12 грудня 2018 року Голосіївський районний суд Києва відмовився звільняти Сударя від відповідальності за строками давності, так як вказав на помилки САП як при кваліфікації діяння, так і при вирішенні питання стосовно потерпілого, хоча прокурор зазначив, що потерпілі у провадженні відсутні. Однак на початку лютого 2019 року Апеляційний суд все ж звільнив Сударя від відповідальності. Після чого юридична компанія «Анкіл» помічниці екснардепа Логвинського вирішила оскаржити це рішення до касаційного суду, однак той у задоволенні скарги відмовив.

Детальніше про справу «Золотий мандарин ойл»: https://bit.ly/2YkVkKK 

*Джерело інфографіки: https://nabu.gov.ua


Справа про незаконний вплив на ексміністра економічного розвитку та торгівлі

 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83817345        

Дата прийняття: 08.08.2019

Номер ЄРДР: 52016000000000037

Дата внесення в ЄРДР: 03.02.2016

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: ексміністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус на початку 2016 року повідомив ЗМІ про втручання в роботу МЕРТ з боку першого заступника лідера фракції "БПП" Ігоря Кононенка та деяких інших народних депутатів. Під час розслідування НАБУ встановило факт здійснення незаконного впливу виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Андрія Пасішника на Абромавичуса з метою призначення потрібної людини на посаду заступника міністра. За версією слідства, Пасішник через “Viber” надсилав повідомлення на телефон міністра про намір стати його заступником. Не отримавши згоди, він знову надіслав Абрамавичусу повідомлення, де зазначив, що пропозиція про призначення на посаду заступника надійшла йому від команди Президента, а саме, від заступника голови депутатської фракції “БПП” (народного депутата України Ігоря Кононенка), який погодив це з Прем'єр-Міністром України. А 1 лютого 2016 року Пасішник передав до приймальні міністра пакет документів, необхідних для призначення на посаду заступника із власноручно написаною заявою. 

Що цікаво: Справа була скерована до суду ще у квітні 2016 року. Наприкінці травня 2016 року Апеляційний суд Києва визначив підсудність по розгляду справи за Солом’янським районним судом. Після чого два місяці справа "губилася" у канцелярії, а 4 серпня суд повернув обвинувальний акт САП. 21 листопада обвинувальний акт було повернуто до суду першої інстанції, 13 березня 2017 року відбулося підготовче судове засідання, на якому суддя Криворот заявила самовідвід. У зв’язку з цим розгляд справи знову було відкладено. 10 квітня новий склад суду знову прийняв рішення про повернення обвинувального акту прокурору.  31 травня апеляційний суд Києва скасував це рішення і повторно повернув справу до Солом’янського районного суду Києва. Однак майже за два роки той не зміг розглянути справу. Кононенко мав статус свідка у цій справі, але так і не був допитаний, бо не з’являвся на виклики до суду.  2 лютого 2019 сплив 3-річний термін давності і справа мала бути закритою. Але суд прийняв відповідне рішення лише у серпні.


Службове підроблення
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86232911         

Дата прийняття: 10.12.2019

Номер ЄРДР: 52019000000000751 

Дата внесення в ЄРДР: 23.08.2019

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: Олег Щудлюк, начальник Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району вчинив службове підроблення, шляхом складання та видачі неправдивих офіційних документів - шести актів здачі-приймання робіт за послуги з оренди двох модульних газових котелень, загальною потужністю 5,4 МВт., які фактично не надавались та не могли бути наданими. Порушення було вчинено у період з квітня по жовтень 2014 року, а досудове розслідування завершено у вересні 2019 року. У зв’язку із цим Щудлюка було звільнено від кримінальної відповідальності за строком давності.


Заволодіння коштами ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" 
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87918123        

Дата прийняття: 26.02.2020

Номер ЄРДР: 52017000000000200

Дата внесення в ЄРДР: 23.03.2017

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: Кирило Сахно, директор ТОВ "Арстрейд", за змовою зі службовою особою Южно-Української АЕС та представниками інших комерційних структур брав участь у укладенні та виконанні договорів поставки комплектуючих для АЕС при здійсненні державних закупівель за завищеними цінами (перевищували ринкові у 18-34 рази). Спершу Сахно обвинувачувався у пособництві особливо тяжкого злочину. Але вже у Вищому антикорупційному суді прокурор змінив кваліфікацію на злочин середньої тяжкості. Так як порушення закону мало місце у 2012 році, то строк давності тепер становив лише п’ять років. Оскільки він не зупинявся і не переривався, то завершився ще у 2017 році. Прокурор не заперечував проти звільнення від відповідальності.

Що цікаво: Обвинувальний акт було скеровано до суду ще 31 березня 2017 року з угодою про визнання винуватості. Шевченківський районний суд м. Києва 16 травня повернув обвинувальний акт прокурору.  Наприкінці червня Апеляційний суд Києва скасував це рішення та повернув справу назад до суду першої інстанції. Однак 31 січня 2018 року суд вдруге повернув обвинувальний акт прокурорам. Цього разу апеляційну скаргу уже було відхилено. Через це прокурори були змушені направити до суду обвинувальний акт уже без угоди. Але так як розгляд справи не завершився до початку роботи ВАКС, її було скеровано в Антикорупційний суд. 

Проте і там 31 жовтня 2019 року ухвалили рішення повернути акт прокурору. Лише 15 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт, а 26 лютого прокурором було змінено обвинувачення з ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України. Одразу після цього захисник заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

*Джерело фото: https://dt.ua


Декларування недостовірної інформації 
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87873364        

Дата прийняття: 27.02.2020

Номер ЄРДР: 52016000000000499

Дата внесення в ЄРДР: 21.12.2016

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: суддя Господарського суду Харківської області Ірина Попович подала у декларації за 2015 рік завідомо недостовірні відомості щодо майна, яке у 2015 році перебувало у її користування та користуванні членів її родини. Йдеться про дві квартири та машиномісце у Харкові, земельну ділянку, домоволодіння з прилеглими господарськими спорудами у Харківській області вартістю понад 1,2 млн грн. та дороговартісний автомобіль. Загальна сума незадекларованих активів склала майже 3,7 млн грн. Однак через судову тяганину справу так і не встигли розглянути до закінчення строків давності.

Що цікаво: починаючи з 30 жовтня 2018 року провадження перебувало на розгляді у місцевих судах. Спочатку у Печерському райсуді Києва, а потім у Дзержинському райсуді Харкова. Перше судове засідання було призначено 18 лютого 2019 року, тобто через три з половиною місяці після надходження в суд. У зазначеній справі було призначено 5 судових засідань, але фактично проведено лише 2: під час першого вирішувалося питання про застосування відеоконференції, а друге відклалося через те, що відеозв’язок так і не вдалося встановити. Фактично судовий розгляд розпочався лише у ВАКС, однак він отримав справу лише 15 жовтня 2019 року (за 11 днів до закінчення строків давності).


Є також і інші справи, про які не було зазначено у відповіді Офісу Генерального прокурора, але в яких також провадження уже закриті:

Подача недостовірних декларацій 
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86729653 та http://reyestr.court.gov.ua/Review/86790811       

Дата прийняття: 26.12.2019 та 08.01.2020

Номер ЄРДР: 52017000000000754 

Дата внесення в ЄРДР: 06.11.2017

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності) та ст. 45 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям)

Фабула: За версією слідства, ексзаступник міністра екології та природних ресурсів Віктор Вакараш вніс до майнових декларацій за 2015-2016 роки факт користування житловим будинком загальною площею 556,4 кв.м та земельною ділянкою, загальною площею 0,1607 га, власниками яких є його близький родич. 26 грудня 2019 року епізод щодо декларації за 2015 рік було закрито у зв’язку із строками давності. Це був перший випадок закриття суддями ВАКС кримінального провадження в частині декларування недостовірної інформації у зв’язку із закінченням строків давності. А вже 8 січня 2020 року ВАКС закрив провадження щодо 2016 року у зв’язку із дійовим каяттям. 


Декларування недостовірної інформації 
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88870621       

Дата прийняття: 21.04.2020

Номер ЄРДР: 42016000000000406

Дата внесення в ЄРДР: 01.11.2016

Підстава для звільнення: ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності)

Фабула: За даними слідства суддя Євген Самойленко у квітні та червні 2016 року набув у власність активи у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджується доказами. Зокрема, він придбав у власність квартиру в Харкові, вартістю 1,67 млн грн, машиномісце за 249 тис грн, а також передав дружині непідтверджені доходами грошові кошти для купівлі квартир за 5 млн грн. та машиномісця за 93,5 тис грн.  Злочин, у вчиненні якого обвинувачувався Самойленко, належав до злочинів невеликої тяжкості. На час постановлення ухвали строки давності закінчилися за всіма епізодами недостовірного декларування (останній - 31 березня 2020 року), а перебіг давності не зупинявся і не переривався. 


Незаконне збагачення
 

Ухвала: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88666532        

Дата прийняття: 02.04.2020

Номер ЄРДР: 52015000000000017 

Дата внесення в ЄРДР: 25.12.2015

Підстава для закриття: п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України (набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою)

Фабула: Костянтин Кулик обвинувачувався в тому, що будучи прокурором сил АТО набув у власність активи у значному розмірі, законність набуття яких не підтверджено доказами. Так, за версією слідства, у період з 2011 по 2015 рік, перебуваючи на службі в органах прокуратури він отримав сукупний дохід у розмірі понад 1 млн 670 тис грн. Водночас у цей же період витрати Кулика склали близько 3,4 млн грн (перевищили його дохід на 2,6 млн).  Проте провадження нещодавно закрили за клопотанням прокурора САП на підставі рішення Конституційного Суду України, який визнав неконституційною статтю щодо незаконного збагачення. Також можна згадати про 65 кримінальних проваджень, які були закриті на підставі цього ж рішення КСУ ще на стадії досудового розслідування.


Є також справи, в яких закривають не все провадження, а лише частину щодо певних епізодів чи підозрюваних (обвинувачених). Наприклад, провадження у справі № 991/1328/20 щодо обвинуваченого – народного депутата України VIII скликання, було закрито за строками давності в частині подання ним завідомо недостовірних відомостей у щорічній декларації за 2015 рік.  

Крім того існує також низка справ, в яких строки давності завершилися зовсім нещодавно і всі вони можуть бути закриті (повністю або в частині щодо окремих епізодів). Це справи про недекларування активів (ст.366-1 КК України), строк давності у яких становив три роки:

  • 760/22550/19  – щодо екссудді апеляційного суду Дніпропетровської області Олександра Баранніка, якого обвинувачують в умисному не поданні електронних декларацій (строки давності щодо епізодів недекларування за 2015 та 2016 роки остаточно минули 01.04.2020)
  • 760/5592/19 – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації ексміністра інфраструктури України Володимира Омеляна (строки давності остаточно минули 31.03.2020)
  • 991/2228/19 – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації ексголови Національного агентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак (строки давності остаточно минули 04.04.2020)
  • 200/3009/18 – щодо екссудді апеляційного суду Дніпропетровської області Зої Пономарь, яку обвинувачують в умисному неподанні електронних декларацій (строки давності щодо епізодів недекларування за 2015 та 2016 роки остаточно минули 01.04.2020)
  • 522/10468/19 – щодо обвинувачення у внесенні недостовірної інформації до електронних декларацій Одеського міського голови Геннадія Труханова (строки давності остаточно минули 31.03.2020)
  • 757/28191/18-к – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації суддею Вищого адміністративного суду України Олегом Голяшкіним (строки давності остаточно минули 31.03.2020)
  • 757/3156/19-к – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації екскерівника Державної екологічної інспекції України Андрія Заїки (строки давності остаточно минули 27.02.2020)
  • 757/32971/19-к – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації колишнього депутата Полтавської обласної ради VII скликання Юрія Лебедина (строки давності остаточно минули 28.04.2020)
  • 991/1924/19 – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації ексголови Запорізької обласної державної адміністрації Костянтина Бриля (строки давності щодо епізодів недекларування за 2015 та 2016 роки остаточно минули 31.03.2020)
  • 991/2566/19– щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації  екскерівника Львівського бронетанкового заводу Укроборонпрому Романа Тимківа (строки давності щодо епізоду недекларування за 2016 рік остаточно минули 31.03.2020)
  • 991/1551/19 – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації  ексміністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика (строки давності щодо епізодів недекларування за 2015 та 2016 роки остаточно минули 31.03.2020)
  • 758/4031/18 – щодо обвинувачення в декларуванні недостовірної інформації  ексголови Державної аудиторської служби України Лідії Гаврилової (строки давності щодо епізодів недекларування за 2015 та 2016 роки остаточно минули 31.03.2020)


Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.