Закупівлі швидких для Запорізької лікарні: Антикорсуд відклав підготовче засідання

Автор: Вадим Валько -

Закупівлі швидких для Запорізької лікарні: Антикорсуд відклав підготовче засідання

Підготовче засідання перенесли на 6 листопада 2019 року.

24 жовтня у Вищому антикорупційному суді було призначено підготовче засідання у справі щодо розтрати коштів під час “закупівлі 26 швидких” для потреб Запорізької обласної клінічної лікарні. Засідання відбувалося у режимі відеоконференції, оскільки одна із обвинувачених не може приїздити до Києва за станом здоров’я.


Прокурор наголосила, що кримінальне провадження підсудне Антикорсуду, обвинувальний акт відповідає всім вимогам КПК та просила суд призначити його до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Також прокурор просила викликати в ході судового розгляду справи 55 свідків, які були допитані під час досудового розслідування.

Сторона захисту заявила 3 клопотання: 

  • про закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого Строганова, оскільки, на думку захисту, ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2016  по справі № 333/2636/16-к він вже притягався до відповідальності по тому самому обвинуваченню (його було звільнено від КВ у звязку із закінченням строків давності);
  • про повернення кримінального провадження до Комунарського районного суду м.Запоріжжя для постановлення ухвали про передачу справи до Вищого антикорупційного суду у передбачений законом спосіб;
  • про повернення обвинувального акту прокурору для його доопрацювання, оскільки він не відповідає вимогам КПК.

Окремо захисниками було наголошено на тому, що при передачі провадження Комунарським судом м. Запоріжжя не було ухвалено будь-якого судового рішення про передачу справи до ВАКС. Це суперечить роз’ясненню Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, згідно з яким усі кримінальні провадження, підсудні ВАКС, мають бути передані до нього на підставі ухвал тих судів, у яких ці кримінальні провадження перебувають на розгляді. У випадку виникнення спірних питань стосовно того, чи підлягає справа передачі до ВАКС, вони можуть бути вирішені Верховним Судом у порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор зазначила, що заперечує проти задоволення всіх клопотань сторони захисту.

Також представником власника арештованого у справі майна було заявлено клопотання про скасування арешту з нього. Вказане майно належить дружині обвинуваченого Строганова. 


Оскільки під час засідання суду не вдалося з’ясувати, хто саме звертався із клопотанням про накладення арешту на майно під час досудового розслідування (детектив чи прокурор), а розгляд клопотання про скасування арешту повинен проводитися з обов’язковою участю такої особи, колегія суддів вирішила відкласти підготовче засідання на 6 листопада 2019 року.
 

Варто відзначити, що це провадження було скеровано САП до Комунарського районного суду м.Запоріжжя ще у березні 2018 року. Справа розглядалася у суді більше року, були долучені всі докази та допитано більшість свідків, однак через лікарняний однієї із суддів колегії та її заміну на іншу суддю, провадження довелося починати слухати спочатку зі стадії судового розгляду. Оскільки розгляд справи не було закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, її скерували до ВАКС на новий розгляд.

Нагадаємо, за версією слідства, у 2012 році екс-заступник Запорізької ОДА (нині головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні) Ігор Шишка разом із начальницею відділу матеріально-технічного забезпечення Запорізької обласної клінічної лікарні Неонілою Добрицею і екс-директором «Лазу» Олександром Строгановим організував проведення нібито незаконної процедури закупівлі “швидких” за рахунок субвенції з державного бюджету. Таким чином комунальна лікарня придбала за бюджетні кошти 26 автівок, але їхня комплектація не відповідала вимогам стандартів України. Експлуатація цих машин за прямим призначенням була неможливою. За підрахунками слідства, це завдало державі збитків на 13 млн грн.

Цікаво, що Державна аудиторська служба України в межах кримінального провадження виявила низку порушень під час проведення закупівельних процедур, про що свідчить складена ними довідка. Запорізька обласна лікарня через суд оскаржила дії ДАСУ щодо виділення працівника, який проводив перевірку. Рішенням суду 1 інстанції дії ДАСУ було визнано протиправними. Пізніше це рішення було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ДАСУ та САП подали касаційні скарги. В обґрунтування касаційної скарги, зокрема, САП вказало, що цей спір підлягає розгляду в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства. У березні 2019 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила скаргу керівника САП, скасувала рішення судів нижчих інстанцій та закрила провадження у справі, ураховуючи те, що позивач не був учасником кримінального провадження, а оскаржувані дії ДАСУ не породжують для Запорізької обласної лікарні права на захист, тобто права на звернення до суду з позовом.

Застереження: Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.