Запобіжні заходи: статистика розгляду клопотань прокурорів САП

Автор: Вадим Валько -

Запобіжні заходи: статистика розгляду клопотань прокурорів САП

НАБУ та САП зареєстрували перше провадження у грудні 2015 року. З цього часу вони завершили більше, ніж 250 розслідувань, 550+ осіб отримали підозри та близько 450 осіб стали обвинуваченими. Проте для повної оцінки результатів роботи детективів та прокурорів важливі не тільки ці, а й інші відомості, зокрема щодо розгляду судами клопотань про обрання запобіжних заходів. Такий статистичний аналіз дозволяє більш повно та системно розуміти реальні обсяги роботи, виявити певні тенденції та можливі проблеми.


Запобіжний захід – це застосування процесуального примусу до підозрюваного (обвинуваченого), що обмежує його особисту свободу або свободу пересування.

Вони застосувуються як з метою забезпечення виконання обов’язків підозрюваним (обвинуваченим), так і з метою запобігання спробам: 

  • переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
  • знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
  • незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 
  • перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
  • вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, описаних вище.

Систему запобіжних заходів становлять: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. При цьому детектив або прокурор повинні довести, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти наявним ризикам.

Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням детектива, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Нижче наведена статистика щодо розгляду судами клопотань прокурорів САП у 2016-2019 роках (відповідно до звітів про роботу прокурорів). 


У 2016-2019 роках прокурори САП подали до суду 429 клопотань про застосування запобіжних заходів (97 – у 2016; 140 – у 2017; 99 – у 2018; 93 – у 2019):

  • 25 – про особисте зобов’язання;
  • 48 – про заставу;
  • 114 – про домашній арешт;
  • 242 – про тримання під вартою (2 із яких було відкликано).

Найбільше клопотань прокурори подавали щодо домашнього арешту та тримання під вартою. Проте слідчі судді достатньо часто відмовляли у задоволенні цих клопотань (113 клопотань із 336 поданих):

  • 20 – про домашній арешт (із 114);
  • 93 – про тримання під вартою (із 242).

У випадках відмови в задоволенні клопотань про тримання під вартою, слідчі судді замість цього призначали:

  • у 60 випадках – домашній арешт;
  • у 16 випадках – заставу;
  • у 6 випадках – особисте зобов’язання;
  • у 2 випадках – особисту поруку;
  • у 9 випадках ухвалювали інші рішення. 

55 відмов (або 49%) було оскаржено: 51 – про тримання під вартою (із них тільки 12 апеляційних скарг були успішні) та 4 – про домашній арешт (всі апеляційні скарги були неуспішними).

    50 осіб у 2016-2019 роках було звільнено з під варти у зв’язку із внесенням застави.


    Як бачимо, у переважній більшості випадків сторона обвинувачення просила слідчих суддів призначати підозрюваним  найбільш суворі запобіжні заходи: домашній арешт (27% клопотань) або тримання під вартою (57 % клопотань).

    За даними дослідження, проведеного Українським центром суспільних даних, це найпоширеніші види запобіжних заходів, що обирають суди у кримінальних справах. Ймовірно це викликано тим, що більшість злочинів, які розслідує НАБУ, є тяжкими та особливо тяжкими, а через наявність ризиків, майновий стан та зв'язки підозрюваних прокурори не так часто подають клопотання про застосування більш м'яких заходів.

    Водночас остання практика показує ефективінсть застосування альтернативної застави при обранні тримання під вартою. До прикладу, 29 квітня апеляційна палата ВАКС за порушення підозрюваним встановлених обов’язків стягнула на користь держави частину застави у розмірі  30 мільйонів гривень. В іншій справі судді апеляційної палати ВАКС уже стягнули 35 млн грн застави з підозрюваного за приховування ізраїльського паспорта.

    При цьому відсоток відмов у САП за клопотаннями у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою становить (34 %), а показник успішності апеляційних оскаржень невисокий (всього 22 %). У Вищому антикорупційному суді показник відмов у вересні-грудні 2019 року був схожий – близько 29 %.

    З позитивного відзначимо тенденцію до збільшення клопотань про застосування застави (у 2016 році таких клопотань було всього 5; у 2017 – 6; у 2018 – 13, а у 2019 – уже 24). Цю практику варто продовжити. Особливо враховуючи те, що одним із найчастіших порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ігнорування можливості застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави).

    Клопотання про такий вид запобіжного заходу доцільно поєднувати із обов'язком для підозрюваних носити електронний браслет. Відповідно до відповіді Національної поліції України, на сьогодні у кримінальних провадженнях НАБУ використовується лише 5 електронних браслетів, а всього по Україні застосовано 127 електронних засобів контролю (ЕЗК). Водночас загалом на балансі органів та підрозділів Нацполіції налічується 838 комплектів ЕКЗ, з яких 450 є справними (150 двокомпонентних та 300 однокомпонентних). Найближчим часом буде отримано ще 300 ЕЗК вартістю по 31 тис грн кожен, тому матеріально-технічні обмеження щодо їх використання відсутні. 

    Нижче наведено детальну статистику щодо запобіжних заходів в динаміці та у розрізі кожного окремого року.


    2016 

    У 2016 році прокурори САП подали до суду 97 клопотань про застосування запобіжних заходів:

    • 5 – про особисте зобов’язання;
    • 5 – про заставу;
    • 18 – про домашній арешт;
    • 69 – про тримання під вартою.

    Щодо домашнього арешту та тримання під вартою, то слідчими суддями було відмовлено у задоволенні 25 клопотань із 87:

    • 1 – про домашній арешт (із 18); 
    • 24 – про тримання під вартою (із 69). 

    При цьому, при відмові у задоволенні клопотання про тримання під вартою, слідчі судді обирали:

    • у 19 випадках – домашній арешт;
    • у 4 випадках – заставу;
    • у 1 випадку – особисте зобов’язання.

    Прокурори САП подали 12 апеляційних скарг на відмову у задоволенні клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (із них тільки 4 скарги були успішні).


    2017

    У 2017 році прокурори САП подали до суду 140 клопотань про застосування запобіжних заходів:

    • 2 – про особисте зобов’язання;
    • 6 – про заставу;
    • 42 – про домашній арешт;
    • 90 – про тримання під вартою (2 із яких було відкликано).

    Щодо домашнього арешту та тримання під вартою, то слідчими суддями було відмовлено у задоволенні 34 клопотань із 132:

    • 6 – про домашній арешт (із 42);
    • 28 – про тримання під вартою (із 90).

    При цьому, при відмові у задоволенні клопотання про тримання під вартою, слідчі судді обирали:

    • у 21 випадку – домашній арешт;
    • у 2 випадках – заставу;
    • у 3 випадках – особисте зобов’язання;
    • у 2 випадках нічого не призначали.

    Прокурори САП подали 13 апеляційних скарг на відмову у задоволенні клопотань про обрання запобіжних заходів: 12 – про тримання під вартою та 1 – про домашній арешт. Усі апеляційні скарги були неуспішними.


    2018 

    У 2018 році прокурори САП подали 99 клопотань до суду про застосування запобіжних заходів:

    • 8 – про особисте зобов’язання;
    • 13 – про заставу;
    • 28 – про домашній арешт;
    • 50 – про тримання під вартою.

    Щодо домашнього арешту або тримання під вартою, то слідчими суддями було відмовлено у задоволенні 24 клопотань із 132:

    • 7 – про домашній арешт (із 28);
    • 17 – про тримання під вартою (із 50).

    При цьому, при відмові у задоволенні клопотання про тримання під вартою, слідчі судді обирали:

    • у 8 випадках – домашній арешт;
    • у 2 випадках – заставу;
    • у 1 випадку – особисте зобов’язання;
    • у 2 випадках – особисту поруку;
    • у 4 випадках нічого не призначали. 

    Прокурори САП подали 15 апеляційних скарг на відмову у задоволенні клопотань про обрання запобіжних заходів: 13 – про тримання під вартою (із них тільки 4 скарги були успішні) та 2 – про домашній арешт (були неуспішними).


    2019

    У 2019 році прокурори САП подали 93 клопотання до суду про застосування запобіжних заходів:

    • 10 – про особисте зобов’язання;
    • 24 – про заставу;
    • 26 – про домашній арешт;
    • 33 – про тримання під вартою.

    Щодо домашнього арешту або тримання під вартою, то слідчими суддями було відмовлено у задоволенні 30 клопотань із 59:

    • 6 – про домашній арешт (із 26); 
    • 24 – про тримання під вартою (із 33).

    При цьому, при відмові у задоволенні клопотання про тримання під вартою, слідчі судді обирали:

    • у 12 випадках – домашній арешт;
    • у 8 випадках – заставу;
    • у 1 випадку – особисте зобов’язання;
    • у 3 випадках нічого не призначали. 

    Прокурори САП подали 15 апеляційних скарг на відмову у задоволенні клопотань про обрання запобіжних заходів: 14 – про тримання під вартою (із них тільки 4 скарги були успішні) та 1 – про домашній арешт (відмовлено у задоволенні).


    Вищий антикорупційний суд

    Щодо розгляду клопотань про обрання запобіжних заходів слідчими суддями ВАКС, то за період з 05.09.2019 по 31.12.2019 стороною обвинувачення було подано 68 таких клопотань, із яких 63 було розглянуто:

    • 32 – задоволено;
    • 15 – відмовлено у задоволенні;
    • 1 – повернуто;
    • 15 – ухвалено інше рішення (наприклад відмовлено у розгляді, частково тощо).

    За видами клопотань (із 63 розглянутих):

    • 3 – про особисте зобов’язання (2 – задоволено, 1 – відмовлено у задоволенні);
    • 8 – про заставу (всі 8 судом задоволено);
    • 4 – про домашній арешт (2 – задоволено, 1 – відмовлено у задоволенні та 1 – ухвалено інше рішення);
    • 48 – про тримання під вартою (19 – задоволено, 14 – відмовлено у задоволенні, 1 – повернуто та 14 – ухвалено інше рішення).

    Під час розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів слідчими суддями ВАКС ухвалено 7 судових рішень про застосування альтернативних запобіжних заходів. В одному випадку сторона обвинувачення заявляла вимогу про застосування домашнього арешту, проте слідчий суддя застосував особисте зобов’язання; у трьох випадках замість тримання під вартою до трьох осіб застосовано заставу, у інших трьох – домашньій арешт.

    Також у 2019 році під час досудового розслідування прокурорами до ВАКС було подано по 4 клопотання про продовження строків домашнього арешту та тримання під вартою. Усі клопотання були задоволені.